Про перспективи розвитку науки господарського права та господарсько-правового забезпечення відносин у сфері економіки

Abstract

У тезах доповіді зроблено висновок, що у своїй історії Україна пережила перехил у бік надмірного адміністративно-правового регулювання відносин в економіці з кінця 1920-х років, знаходячись у складі СРСР; пережила перехил у бік ринкового фундаменталізму та надмірної лібералізації, а по суті анархічного хаосу на початку 1990-х років. Підсумком став планомірний перехід до оптимального співвідношення регулювання відносин в економіці імперативними і диспозитивними методами у межах підпорядкування усіх учасників господарських відносин правовому господарському порядку. Хибність і неточність була усунена, хоча, наприклад, за часів СРСР важко було уявити альтернативу надмірно адміністративізованій системі регулювання економіки. Так само, багато десятиліть колонізовані, анексовані чи загарбані країни чи їх частини не могли і мріяти про свободу і незалежність, а сьогодні її отримали. І так має бути й обов’язково буде з анексованими чи окупованими державами або їх частинами, з невірно трактованими правилами застосування правових норм тощо оскільки дисонанси не можуть існувати вічно і самі стають жертвами інших дисонансів, ними породжених. Тобто, повертаючись до прикладу однобічного регулювання відносин у сфері економіки, Україні слід було втратити кілька десятиліть, щоб зрозуміти хибність одноманітного регулювання відносин в економіці лише по вертикалі чи горизонталі, ігноруючи можливість поєднання та урізноманітнення. У Європі та світі продовжується посилення тенденцій регулювання відносин в економіці спеціальним господарським законодавством. І ця тенденція знайде прояв в Україні. Шкода буде лише втраченого часу та недоотриманих грошей…

В тезисах доклада сделан взвод о том, что в своей истории Украина пережила перекос в сторону чрезмерного административно-правового регулирования отношений в экономике с конца 1920-х годов, находясь в составе СССР; пережила перекос в сторону рыночного фундаментализма и чрезмерной либерализации, а по сути анархического хаоса в начале 1990-х годов. Итогом стал планомерный переход к оптимальному соотношению регулирования отношений в экономике императивными и диспозитивными методами в пределах подчинения всех участников хозяйственных отношений правовому хозяйственному порядку. Ошибочность и неточности были устранены, хотя, например, во времена СССР трудно было представить альтернативу чрезмерно администрированной системе регулирования экономики. Так же, многие десятилетия колонизированные, аннексированные или захваченные страны или их части не могли и мечтать о свободе и независимости, а сегодня ее получили. И так должно быть и обязательно будет с аннексированными или оккупированными государствами или их частями, с неверно трактованными правилами применения правовых норм и т.д., поскольку диссонансы не могут существовать вечно и сами становятся жертвами других диссонансов, ими порождаемых. То есть, возвращаясь к примеру одностороннего регулирования отношений в сфере экономики, Украине следовало потерять несколько десятилетий, чтобы понять ошибочность однообразного регулирования отношений в экономике только по вертикали или горизонтали, игнорируя возможность сочетания и разнообразия. В Европе и мире продолжается усиление тенденций регулирования отношений в экономике специальным хозяйственным законодательством. И эта тенденция найдет проявление в Украине. Жаль будет лишь потерянного времени и недополученных денег...