Розвиток електронної комерції та інтернет-торгівлі в умовах цифровізації національної економіки

Abstract

Дисертацію присвячено розвитку теоретико-методичних засад та аналітичного інструментарію дослідження електронної комерції й інтернет-торгівлі в умовах цифровізації національної економіки. Обґрунтовано послідовність переходу від визначення досліджуваного явища до його вимірювання, моделювання та підготовки управлінських рішень. Метою роботи є поглиблення відповідних теоретичних положень і розроблення інструментів оцінювання, прогнозування та стратегічно-регуляторного забезпечення розвитку цифрової торгівлі. Методологічну основу становлять системний, процесний, інституційний і структурно-функціональний підходи. Історико-генетичний та термінологічний аналізи поєднано зі статистичними порівняннями, панельною регресією, кейс-методом і фінансовою діагностикою. Інформаційну базу сформовано з матеріалів Держстату, Національного банку України, Eurostat, OECD, відкритих матеріалів платформ і звітності підприємства. Прогнозні методи зіставлено за послідовною позавибірковою перевіркою, а стратегічні альтернативи досліджено засобами SWOT-, PEST- і TOWS-аналізу. Уточнено співвідношення електронної комерції та інтернет-торгівлі за функціональною широтою процесів і цифровим середовищем здійснення операції. Інтернет-замовлення визначено як ознаку торговельного каналу, а маркетинг, платежі, логістику, інформаційний супровід і сервіс розглянуто у складі ширшої комерційної системи. Концептуальні положення щодо цифровізації розвинено через узгодження інфраструктурно-технологічного, інституційного, організаційно-процесного та результативно-ризикового блоків. Це конкретизує відмінності між цифровою спроможністю, результативністю її реалізації та ефективністю використання ресурсів. Удосконалено систему вимірювання результативності інтернет-торгівлі шляхом поєднання товарно-транзакційного й платіжного контурів із ринковим, каналовим, платіжно-інфраструктурним і мікроопераційним рівнями аналізу. Реєстр порівнюваності фіксує межі сукупності, повноту спостереження та методичні розриви. Упродовж 2020–2025 рр. посилення цифрового каналу в українській роздрібній торгівлі відображає підвищення його частки в товарообороті підприємств із 2,10 до 4,37 %. Економічну інтерпретацію цієї динаміки пов’язано з номінальним масштабом продажів, змінами охоплення та умовами використання ресурсів. На цій основі сформовано систему KPI замовлень, клієнтської цінності, виконання, витрат і ризиків. Їх операціоналізацію пов’язано з єдиними ідентифікаторами замовлення, статусами оплати, доставки й повернення. Панельний аналіз даних ЄС-27 за 2020–2024 рр. використано для оцінювання зв’язків кадрових, інфраструктурних і попитових чинників із розвитком електронної комерції. Авторське уточнення розмежовує формування цифрової спроможності та її комерціалізацію через ринкову пропозицію, бізнес-процеси й поведінку покупців. Таке розмежування визначає економічний зміст статистичних оцінок і напрями дослідницьких гіпотез. Українську траєкторію розглянуто окремо з урахуванням воєнних, логістичних та інституційних умов. За матеріалами платформ і фінансової звітності ТОВ «РОЗЕТКА. УА» розкрито зв’язок цифрових спроможностей з операційними та фінансовими сигналами. Бізнес-модель узгоджено з наскрізними процесами й цифровим контуром даних у гібридній конфігурації регламентованих критичних операцій та адаптивних клієнтських процесів. Порівняння моделей Китаю, США, Польщі й України доповнено розмежуванням платформної координації та національного середовища довіри, логістики, платежів і регулювання. Це створює основу для добору механізмів адаптації зарубіжних практик. У кейсі платформи розширення обороту зіставлено зі зміною маржинальності, оборотності та операційного грошового потоку. Це конкретизує підстави контролю запасів, витрат на виконання замовлень і потреби в оборотному капіталі. Уточнено рамку вибору прогнозної моделі для коротких цифрових рядів, у якій економічний зміст платіжного показника-проксі поєднано з позавибірковою точністю, стійкістю ранжування та ціною операційної помилки. Нейромережеву модель зіставлено з експоненційним згладжуванням, SARIMA, сезонним наївним прогнозом і градієнтним бустингом. Модельні оцінки використано для обґрунтування сценарної перевірки навантаження на платіжну інфраструктуру, логістику й сервіс. Розроблено інтегровану ризикову та регуляторно-платформну діагностику, що пов’язує зовнішній чинник зі спроможністю або вразливістю, процесним чи фінансовим сигналом та управлінською дією. Дворівнева рамка корпоративної адаптації поєднує універсальні стратегічні контури з картою сигналів конкретної платформи. Рекомендації диференційовано для маркетплейсу, омніканального ритейлера та самостійного інтернет-продавця. Державні вимоги й внутрішні правила платформи узгоджено за циклом «вимога – контроль – сигнал – управлінська реакція». Практичне значення результатів полягає в обґрунтуванні цифрових ініціатив, побудові системи KPI й ризик-реєстру, організації управлінського контролю економіки замовлення та реагування на порушення торговельних процесів.

The dissertation develops the theoretical and methodological foundations and analytical tools for studying electronic commerce and internet trade in the context of the digitalisation of the national economy. It establishes a sequence linking the definition of the research object to measurement, modelling and managerial decision support. The study aims to advance the relevant theoretical propositions and provide tools for assessing, forecasting and supporting the strategic and regulatory development of digital trade. The methodology combines systems, process, institutional and structuralfunctional approaches. Historical and terminological analysis is integrated with statistical comparisons, panel regression, case studies and financial diagnostics. The evidence base comprises materials from the State Statistics Service of Ukraine, the National Bank of Ukraine, Eurostat and the OECD, public platform documentation and company financial statements. Forecasting methods are compared using sequential out-of-sample validation, while strategic alternatives are examined through SWOT, PEST and TOWS analysis. Electronic commerce and internet trade are distinguished by the functional scope of their processes and the digital environment in which transactions take place. An internet order identifies the trading channel, while marketing, payments, logistics, information support and service form a broader commercial system. The conceptual account of digitalisation links infrastructure and technology, institutions, organisational processes, and performance and risk. This framework clarifies the relationship between digital capability, the performance of its implementation and the efficiency of resource use. The performance measurement system integrates merchandise and transaction data with a distinct payment data layer across market, channel, payment infrastructure and micro-operational levels. A comparability register records population boundaries, observation coverage and methodological breaks. In Ukrainian retailing during 2020–2025, the increasing share of online sales, from 2.10 to 4.37 per cent of enterprise turnover, indicates the growing importance of the digital channel. The interpretation considers nominal sales, changes in coverage and conditions of resource use. The resulting KPI system covers orders, customer value, fulfilment, costs and risks. Operational measurement uses consistent order identifiers and records of payment, delivery and return status. Panel analysis of EU-27 data for 2020–2024 examines the associations of workforce, infrastructure and demand factors with electronic commerce. The contribution distinguishes the formation of digital capability from its commercialisation through market supply, business processes and buyer behaviour. This distinction supports the economic interpretation of statistical estimates and the formulation of research hypotheses. Ukraine's trajectory is considered separately in relation to wartime, logistical and institutional conditions. Platform cases and the financial statements of a Ukrainian marketplace's legal entity connect digital capabilities with operational and financial signals. The business model is linked to end-to-end processes and a digital data layer in a hybrid configuration of regulated critical operations and adaptive customer processes. Comparing China, the United States, Poland and Ukraine distinguishes platform coordination from national conditions of trust, logistics, payments and regulation. The comparison supports the selection of mechanisms for adapting international practices. Sales expansion is assessed alongside margins, turnover ratios and operating cash flow to identify priorities for inventory control, order fulfilment costs and working capital management. The framework for selecting forecasting models for short digital series combines the economic meaning of a payment proxy, out-of-sample accuracy, ranking stability and the operational cost of error. A neural network is compared with exponential smoothing, SARIMA, a seasonal naive forecast and gradient boosting. Model estimates support scenario-based assessment of the load on payment infrastructure, logistics and customer service, linking statistical performance with the intended managerial use of forecasts. Integrated risk and regulatory-platform diagnostics link an external factor to a capability or vulnerability, an operational or financial signal and a managerial action. A two-level corporate adaptation framework combines general strategic dimensions with a map of signals for a specific platform. Recommendations distinguish marketplaces, omnichannel retailers and independent online sellers. State requirements and internal platform rules are connected through a requirementcontrol-signal-response cycle. The practical contribution comprises criteria for selecting digital initiatives, developing KPIs and risk registers, monitoring order economics and responding to disruptions in trading processes.