Комунікативні стратегії адаптації американського гумору в процесі перекладу українською мовою (на матеріалі серіалу «Дві дівчини без копійчини»)

Abstract

Статтю присвячено дослідженню комунікативних стратегій адаптації американського гумору в процесі перекладу українською мовою на матеріалі американського ситкому “2 Broke Girls” («Дві дівчини без копійчини»). Актуальність роботи зумовлена зростанням популярності аудіовізуального контенту та необхідністю забезпечення адекватного перекладу гумористичних елементів, які є культурно зумовленими й тісно пов’язаними з мовними та прагматичними чинниками. У центрі дослідження перебуває проблема відтворення комічного ефекту в умовах міжкультурної комунікації з урахуванням категорії адресованості та орієнтації на цільову аудиторію. Теоретичне підґрунтя роботи становлять положення функціональної лінгвістики, зокрема підходи до аналізу мовних одиниць у контексті їх комунікативного призначення. Особлива увага приділяється ролі імпліцитного адресата у формуванні перекладацьких рішень. Метою статті є виявлення та аналіз комунікативних стратегій адаптації американського гумору в українському перекладі, а також визначення особливостей передачі комічного ефекту в аудіовізуальному дискурсі. Для досягнення поставленої мети використано методи класифікації, порівняльного та контекстуального аналізу, а також елементи кількісного підходу. У результаті дослідження встановлено, що в серіалі широко представлені різні засоби комічного, зокрема гра слів, сленг, іронія, сарказм, парадокс, гіпербола, оказіоналізми, антитеза, перифраз, повтори, порівняння та чорний гумор. Доведено, що найбільші труднощі для перекладу становлять мовні явища, пов’язані з формальною організацією висловлювання (гра слів, сленг), тоді як універсальні засоби комічного відтворюються з меншими втратами. З’ясовано, що ефективна передача гумору досягається шляхом використання перекладацьких трансформацій, зокрема адаптації, заміни, компенсації та прагматичного переосмислення. Важливу роль відіграє також урахування аудіовізуального контексту, який доповнює вербальну складову та впливає на інтерпретацію комічного. У статті доведено, що переклад гумору є не лише лінгвістичним, а й культурно-комунікативним процесом, орієнтованим на адресата. Отримані результати можуть бути використані у подальших дослідженнях аудіовізуального перекладу, а також у практиці перекладацької діяльності.

The article is devoted to the study of communicative strategies for adapting American humor in the process of translation into Ukrainian, based on the material of the American sitcom (“2 Broke Girls”). The relevance of the research is determined by the growing popularity of audiovisual content and the need to ensure an adequate translation of humorous elements, which are culturally determined and closely connected with linguistic and pragmatic factors. The focus of the study is the problem of reproducing the comic effect in the context of intercultural communication, taking into account the category of addressability and orientation toward the target audience. The theoretical framework is based on the principles of functional linguistics, particularly approaches to analyzing language units within their communicative function. Special attention is paid to the role of the implied recipient in shaping translation decisions. The aim of the article is to identify and analyze communicative strategies for adapting American humor in Ukrainian translation, as well as to determine the peculiarities of rendering the comic effect in audiovisual discourse. To achieve this aim, the methods of classification, comparative and contextual analysis, as well as elements of quantitative analysis, were employed. The results of the study demonstrate that the sitcom widely employs various means of creating humor, including wordplay, slang, irony, sarcasm, paradox, hyperbole, occasionalisms, antithesis, paraphrase, repetition, comparison, and black humor. It has been established that the most challenging elements for translation are those related to the formal structure of language (such as wordplay and slang), whereas more universal means of humor are reproduced with fewer losses. It has been found that effective rendering of humor is achieved through the use of translation transformations, including adaptation, substitution, compensation, and pragmatic reinterpretation. The audiovisual context also plays a significant role, complementing the verbal component and influencing the interpretation of the comic effect. The article proves that the translation of humor is not only linguistic but also a cultural and communicative process oriented toward the recipient. The findings can be applied in further research on audiovisual translation as well as in translation practice.