The legal framework of the investment agreement as a prerequisite for achieving the interests of the parties to the public-private partnership

Abstract

The purpose of the article is to examine specific features of relations in the field of investment activity arising as a result of concluding relevant investment agreements, and to propose theoretical and practical directions for intensifying these relations with a view to satisfying public and private interests within the framework of public-private partnership. The article is based on a set of various methods of scientific cognition described in the relevant subsection. The methods include: classical methods of analysis and synthesis, comparative legal method and comparative studies method, historical method, dialectical method, formal legal method, modern methods based on hermeneutical approaches, systemic and structural method, comparison method, grammatical and systematic methods of interpreting legal provisions, modeling method, economic analysis methods, functional method, etc. The result of the study is a proposed classification of investment treaties into groups for use in practice and legislation, a proposal to adjust the role of the state in investment processes, and a clarification of certain elements of investment treaties, including the procedure for concluding investment treaties in the direction of simplification, etc. The author proposes to legitimize the term “investment treaty” in the theory, legislation and practice of different countries and interstate entities with its division into two large groups: “macroeconomic (public) investment treaties” and “microeconomic (private) investment treaties”.

Метою статті є дослідження особливостей відносин у сфері інвестиційної діяльності, що виникають в результаті укладення відповідних інвестиційних договорів, та пропозиція теоретичних та практичних напрямків активізації цих відносин з метою задоволення публічних та приватних інтересів у рамках державно-приватного партнерства. Стаття базується на застосуванні сукупності різних методів наукового пізнання, описаних у відповідному підрозділі. Серед методів можна виділити: класичні методи аналізу і синтезу, порівняльно-правовий метод та метод компаративістики, історичний метод, діалектичний метод, формально-юридичний метод, сучасні методи на основі герменевтичних підходів, системно-структурний метод, метод порівняння, граматичний і систематичний способи тлумачення норм права, метод моделювання, методи економічного аналізу, функціональний метод та інші. Результатом роботи є запропонований для застосування у практиці і законодавстві поділ інвестиційних договорів на групи, пропозиція коригування ролі держави в інвестиційних процесах, уточнення окремих елементів інвестиційних договорів, зокрема порядку укладання інвестиційних договорів у бік спрощення та ін. Автори пропонують легітимізувати термін «інвестиційний договір» у теорії, законодавстві та практиці різних країн та міждержавних утворень з його поділом на дві великі групи: «макроекономічні (публічні) інвестиційні договори» та «мікроекономічні (приватні) інвестиційні договори».