Лексико-семантичні та структурні особливості англомовної ресторанної термінолексики

Abstract

У статті розглядаються лексико-семантичні та структурні особливості англомовної ресторанної термінолексики. Для визначення лексико-семантичних характеристик досліджуваної термінології ми згрупували англійські терміни ресторанного бізнесу в макрополя, а саме: класифікація закладів ресторанного господарства, матеріально-технічна база ресторанного господарства, персонал, меню, страви та напої, методи та форми обслуговування, процес виробництва. Кожне макрополе включає мікрополя з термінами, що відповідають тематиці макрополя. Англомовна ресторанна термінолексика має у своєму складі терміни германського походження та запозичення, серед яких найбільш частотними є терміни французького та італійського походження. Структурні особливості англомовної ресторанної термінолексики визначаються особливостями її творення. Похідні терміни найчастіше утворюються морфологічними способами, серед яких продуктивними є афіксація (продуктивні суфікси: -er, -ing, -ion / -tion, -ment; продуктивні префікси: pre-, re-, under-, over-, non-, un-), словоскладання та скорочення (абревіація, усічення, телескопія). Найбільш продуктивним способом творення англомовної ресторанної термінолексики є синтаксичне термінотворення. Синтаксичні деривати можуть складатися з двох-, трьох- чи чотирьох компонентів. При творенні термінів сфери ресторанного бізнесу також використовується семантична деривація, хоча вона не є досить продуктивною. Використання різноманітних способів термінотворення свідчить про багатогранність та різноманітність англомовної ресторанної термінолексики. Лексико-семантичні та структурні особливості англомовної ресторанної термінології відображають специфіку галузі ресторанної справи, кулінарії, сервісу та сучасних гастрономічних тенденцій. ЇЇ використання в різних комунікативних контекстах (професійному, споживчому, маркетинговому) зумовлює її стрімкий розвиток та поповнення відповідно до гастрономічної моди й тенденцій здорового харчування.

The article considers the lexico-semantic and structural features of English restaurant terminology. To determine the lexico-semantic characteristics of the studied vocabulary, we grouped English restaurant terms into macrofields, namely: classification of restaurant establishments, material and technical base of the restaurant industry, personnel, menu, dishes and drinks, methods and forms of service, production process. Each macrofield includes microfields with terms related to the topic of the macrofield. English restaurant terminology includes terms of Germanic origin and borrowings, among which the most frequent are terms of French and Italian origin. The structural characteristics of English restaurant terminology are determined by the peculiarities of its formation. Derived terms are most often created by morphological methods, among which affixation (productive suffixes: -er, -ing, -ion / -tion, -ment; productive prefixes: pre-, re-, under-, over-, non-, un-), compounding and shortening (abbreviation, truncation, telescoping) are productive. The most productive method of creating English restaurant terminology is syntactic term-formation. Syntactic derivatives can consist of two, three or four components. Semantic derivation is also used for creating restaurant business terms, although it is not very productive. The use of various methods of term-formation indicates the versatility and diversity of English restaurant terminology. The lexico-semantic and structural features of English restaurant terminology reflect the specifics of the restaurant industry, cooking, service and modern gastronomic trends. Its use in various communicative contexts (professional, consumer, and marketing) determines its rapid development and replenishment in accordance with gastronomic fashion and healthy eating habits.