Порівняльний аналіз особливостей людського та машинного перекладу на матеріалі англомовних текстів різних жанрів

Abstract

Актуальність теми роботи зумовлена стрімким розвитком технологій машинного перекладу та їх активним впровадженням у перекладацьку практику, що потребує всебічного дослідження можливостей та обмежень систем автоматизованого перекладу, а також визначення оптимальних стратегій поєднання людського та машинного перекладу для текстів різних жанрів. Мета роботи – комплексне дослідження особливостей людського та машинного перекладу англомовних текстів різних жанрів та визначення ефективних стратегій їх поєднання для досягнення оптимальної якості перекладу. Об'єктом дослідження є процеси людського та машинного перекладу англомовних текстів публіцистичного, технічного, художнього та юридичного жанрів. Предметом дослідження слугують лінгвістичні особливості, типові помилки та критерії адекватності людського й машинного перекладу текстів різних жанрів з англійської мови українською. Передумовами та основою теоретичного дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних науковців, присвячені теорії та практиці машинного перекладу, класифікації перекладацьких помилок, критеріям оцінки якості перекладу, особливостям перекладу текстів різних жанрів. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному порівняльному аналізі якості машинного та людського перекладу на матеріалі чотирьох різних жанрів текстів, виявленні жанрово-специфічних особливостей помилок машинного перекладу та розробці диференційованих стратегій постредагування залежно від типу тексту. Теоретичне значення дослідження полягає у систематизації теоретичних засад машинного перекладу, визначенні критеріїв порівняння адекватності людського й машинного перекладу, виявленні закономірностей розподілу помилок машинного перекладу за жанрами текстів та обґрунтуванні ролі перекладача в умовах активного використання технологій автоматизованого перекладу. Практична цінність роботи полягає у можливості застосування отриманих результатів для оптимізації процесу перекладу шляхом обґрунтованого вибору стратегії використання машинного перекладу залежно від жанру тексту та його призначення. Результати можуть бути використані для розширення змісту та оновлення теоретичних і практичних занять із перекладознавства, теорії та практики перекладу, а також спеціалізованих курсів із постредагування машинного перекладу. Крім того, висновки дослідження можуть бути корисними для перекладацьких компаній при розробці внутрішніх стандартів якості та оптимізації робочих процесів. Результати, отримані в процесі дослідження, підтверджують, що якість машинного перекладу значною мірою залежить від жанру тексту: технічні тексти демонструють найкращі показники (BLEU 70.3), художні – найнижчі (BLEU 40.6), публіцистичні та юридичні займають проміжне положення. Встановлено, що жоден машинний переклад юридичних документів не досягає рівня, придатного для безпосереднього використання без повного постредагування кваліфікованим фахівцем. Доведено, що оптимальною є гібридна модель перекладу, яка поєднує сильні сторони машинного перекладу з незамінними компетенціями людини-перекладача. Робота викладена на 125 сторінках друкованого тексту. Містить вступ, три розділи, висновки до кожного розділу та загальні висновки, а також список використаних джерел із 99 найменувань.