Підходи до формування фонетичних навичок у студентів філологів

Abstract

У статті розглянуто проблему формування фонетичної компетенції у процесі підготовки студентів-філологів у контексті сучасних вимог до мовної освіти. Підкреслено, що в умовах глобалізації та цифровізації роль правильної вимови виходить за межі технічної навички, стаючи складником професійної ідентичності філолога. Метою дослідження є з’ясування особливостей розвитку фонетичних умінь і навичок на заняттях з практичної фонетики англійської мови із використанням скоромовок як ефективного дидактичного інструменту. Здійснено аналіз наукових підходів до визначення поняття «фонетична компетенція», окреслено її структуру як інтегрованої системи знань, умінь та навичок, необхідних для адекватного сприйняття і продукування іншомовного мовлення. У роботі узагальнено досвід Полтавського університету економіки і торгівлі щодо впровадження інноваційних стратегій навчання фонетики: використання міжнародного фонетичного алфавіту, аудіовізуальних засобів, комп’ютерних систем аналізу вимови, елементів гейміфікації, моделі перевернутого класу. Особливу увагу приділено алгоритмам формування артикуляційних навичок, вправам на розвиток слухового сприйняття та інтонаційної виразності. Показано, що систематичне використання скоромовок сприяє активізації артикуляційного апарату, удосконаленню ритміко-мелодійної організації мовлення та підвищенню мотивації студентів. Застосування проблемно-орієнтованого навчання, автентичних аудіоматеріалів і цифрових технологій забезпечує комплексне формування фонетичної компетенції майбутніх філологів. Зроблено висновок, що ефективне викладання фонетики ґрунтується на поєднанні традиційних і сучасних методик, інтеграції теоретичних знань із практичними навичками, що забезпечує якісну іншомовну підготовку студентів у відповідності до європейських освітніх стандартів.

The article considers the problem of forming phonetic competence in the process of training philology students in the context of modern requirements for language education. It is emphasized that in the conditions of globalization and digitalization, the role of correct pronunciation goes beyond technical skills, becoming a component of the professional identity of a philologist. The purpose of the study is to clarify the features of the development of phonetic skills and abilities in classes on practical phonetics of the English language using tongue twisters as an effective didactic tool. An analysis of scientific approaches to the definition of the concept of “phonetic competence” is carried out; its structure is outlined as an integrated system of knowledge, abilities and skills necessary for adequate perception and production of foreign language speech. The work summarizes the experience of the Poltava University of Economics and Trade in implementing innovative strategies for teaching phonetics: the use of the International Phonetic Alphabet, audiovisual means, and computer systems for pronunciation analysis, elements of gamification, and the flipped classroom model. Special attention is paid to the algorithms for the formation of articulatory skills, exercises for the development of auditory perception and intonational expressiveness. It is shown that the systematic use of tongue twisters contributes to the activation of the articulatory apparatus, the improvement of the rhythmic and melodic organization of speech and the increase in student motivation. The use of problem-oriented learning, authentic audio materials and digital technologies ensures the comprehensive formation of phonetic competence of future philologists. It is concluded that effective teaching of phonetics is based on a combination of traditional and modern methods, the integration of theoretical knowledge with practical skills, which ensures highquality foreign language training of students in accordance with European educational standards.