|
|
Електронний архів Полтавського університету економіки і торгівлі >
Навчально-науковий інститут денної освіти >
Кафедра управління персоналом, економіки праці та економічної теорії >
Статті (ННІДО УПЕПЕТ) >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/15654
|
| Название: | HR-TECH та корпоративна культура: синергія цифровізації та людського капіталу |
| Другие названия: | HR-TECH and corporate culture: synergy of digitalization and human capital |
| Авторы: | Стефанюк, Ольга Дмитрівна Чаус, Ігор Володимирович |
| Ключевые слова: | HR-Tech корпоративна культура цифровізація гейміфікація штучний інтелект інклюзивне середовище людський капітал EdTech дистанційна робота залученість персоналу HR-Tech corporate culture digitalization human capital gamification artificial intelligence EdTech remote work employee engagement inclusive environment |
| Дата публикации: | 2025 |
| Издатель: | Видавнича група "Наукові перспективи" |
| Библиографическое описание: | Стефанюк О. Д., Чаус І. В. HR-TECH та корпоративна культура: синергія цифровізації та людського капіталу. Наукові перспективи. №5 (59). 2025. С. 952-962. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2025-5(59)-952-961 |
| Аннотация: | У статті проаналізовано стратегічний вплив HR-технологій на трансформацію корпоративної культури в умовах цифрової економіки.
Акцент зроблено на ключових напрямах цифровізації HR-процесів: впровадженні штучного інтелекту, HR-аналітики, EdTech, гейміфікації, а також гнучких моделей роботи. З’ясовано, що HR-Tech сприяє підвищенню залученості персоналу, розвитку інклюзивного середовища, підтримці благополуччя співробітників і формуванню відкритого комунікаційного простору. HR-технології дедалі більше впливають на організаційну поведінку, стиль лідерства та внутрішні цінності компаній. Визначено, що цифрові інструменти не лише оптимізують операційні HR-функції, а й формують нові моделі взаємодії всередині організацій, сприяючи створенню культури інновацій, гнучкості та постійного розвитку. Проаналізовано виклики, пов’язані з цифровою трансформацією: опір змінам, потреба у цифровій грамотності, високі витрати, ризики знеособлення комунікацій та необхідність адаптації до культурних особливостей. Підкреслено важливість стратегічної інтеграції HR-Tech у систему управління людським капіталом з урахуванням соціально-психологічних механізмів взаємодії. Окрему увагу приділено ролі HR-технологій у побудові етичного, інклюзивного й адаптивного корпоративного середовища, що є критично важливим у сучасних умовах — зокрема, для українських компаній в період воєнного та поствоєнного відновлення. Вказано на необхідність формування цифрової культури як нової управлінської парадигми. Встановлено, що успішна цифрова трансформація HR-сфери можлива лише за умови глибокої адаптації технологій до ціннісної системи організації та активного залучення працівників до процесів змін. Зроблено висновок, що HR-Tech є не просто технологічною інновацією, а стратегічним чинником довгострокового розвитку організацій, який забезпечує гнучкість, сталість і конкурентоспроможність у глобалізованому цифровому середовищі. The article analyzes the strategic impact of HR technologies on the transformation of corporate culture in the context of the digital economy. The focus is placed on key areas of HR process digitalization, including the implementation of artificial intelligence, HR analytics, EdTech, gamification, and flexible work models. It has been found that HR-Tech contributes to increasing employee engagement, fostering an inclusive environment, supporting employee well-being, and establishing an open communication culture. HR technologies are increasingly influencing organizational behavior, leadership styles, and companies’ internal values. It is determined that digital tools not only optimize operational HR functions but also create new models of interaction within organizations, promoting a culture of innovation, flexibility, and continuous development. The article examines the challenges of digital transformation, such as resistance to change, the need for digital literacy, high implementation costs, the risk of depersonalized communication, and
the necessity to adapt to cultural specificities. The importance of strategically integrating HR-Tech into human capital management systems while considering socio-psychological mechanisms of interaction is emphasized. Particular attention is given to the role of HR technologies in building ethical, inclusive, and adaptive corporate environments, which is especially critical for Ukrainian companies during wartime and post-war recovery. The need to develop a digital culture as a new managerial paradigm is highlighted. The article argues that successful digital transformation of the HR sector is possible only if technologies are deeply adapted to an organization’s value system and employees are actively involved in change processes. It concludes that HR-Tech is not merely a technological innovation but a strategic factor in the long-term development of organizations, ensuring flexibility, sustainability, and competitiveness in a globalized digital environment. |
| URI: | http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/15654 |
| ISSN: | 2708-7530 |
| Располагается в коллекциях: | Статті (ННІДО УПЕПЕТ)
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|