Оплата праці як інститут та його функції у ринковому середовищі

Abstract

У статті досліджується сутність інституту оплати праці через призму методології інституційної економіки. Оплата праці трактується як багатовимірний соціально-економічний феномен, який відіграє ключову роль у забезпеченні економічної стабільності, соціальної справедливості та узгодженні інтересів працівників і роботодавців. Авторами виділено п’ять основних підходів до трактування оплати праці: як суми коштів, соціально-економічних відносин, процесу, організаційного механізму та соціального інституту. Особливий акцент зроблено на інституційному підході, який визначає оплату праці як систему формальних і неформальних норм, що регулюють трудові відносини між працівниками, роботодавцями й державою порядку, умов та структури виплат за використання робочої сили. Інститут оплати праці інтегрує економічні, соціальні, правові та організаційні аспекти, сприяючи ефективному розподілу ресурсів, формуванню доходів населення та стимулюванню продуктивності праці. Як частина інституційного середовища, він врівноважує інтереси роботодавців у продуктивності з інтересами працівників у справедливій винагороді, створюючи механізми визначення, нарахування та виплати заробітної плати відповідно до ринкових умов. Загальні функції оплати праці забезпечують її універсальність як регулятора соціально-економічних відносин, тоді як спеціальні функції підкреслюють особливу роль цього інституту у системі суспільного виробництва.

The article explores the essence of the labour reimbursement institution through the lens of institutional economics methodology. Wages are interpreted as a multidimensional socio-economic phenomenon that plays a pivotal role in ensuring economic stability, social justice, and harmonizing the interests of employees and employers. The authors identify five main approaches to interpreting wages: as a sum of money, socio-economic relations, a process, an organizational mechanism, and a social institution. Particular emphasis is placed on the institutional approach, which defines wages as a system of formal and informal norms regulating labor relations among employees, employers, and the state concerning the procedures, conditions, and structure of remuneration for the use of labor. The labour reimbursement institution integrates economic, social, legal, and organizational aspects, contributing to the effective allocation of resources, the formation of household incomes, and the stimulation of labor productivity. As part of the institutional environment, it balances employers' interests in productivity with employees' interests in fair compensation, creating mechanisms for determining, calculating, and paying wages in accordance with market conditions. The labour reimbursement institution also reduces transaction costs by implementing clear rules and procedures, promoting greater social justice. The quality of its functioning determines labor market stability, employment levels, and population welfare. General functions of the labour reimbursement institution ensure their universality as a regulator of socio-economic relations, while specific functions emphasize the unique role of this institution within the system of social production