Управління стратегічними змінами підприємства в контексті довгострокового розвитку вітчизняних компаній під час війни та в поствоєнний період

Abstract

У статті досліджено зміни як невід’ємну частину системи управління будь-якої компанії. Визначено, що не всі зміни мають вплив на стратегію розвитку підприємства. Більшість змін є поточними та не впливають на діяльність всієї компанії, а тому потребують значно меншої кількості фінансових і людських ресурсів для адаптації до них. В умовах нестабільності компанії мають бути готовими до швидких стратегічних змін, що включає перегляд бізнес-моделі, удосконалення бізнес-процесів, оптимізацію витрат і впровадження нових диджитал-технологій для підвищення ефективності та зменшення залежності від зовнішніх факторів. Ключовим аспектом є персонал компанії: підтримка та розвиток співпрацівників через навчання, мотивацію та залучення до процесу змін. Війна вплинула на кадрову політику, змусивши компанії переміщувати працівників у безпечні регіони, впроваджувати програми підтримки, адаптувати рекрутинг і забезпечувати відкриту комунікацію. Регулярний моніторинг виконання стратегії та оцінка результатів дозволяють вчасно вносити корективи та досягати поставлених цілей. Встановлено, що саме стратегічні зміни потребують ефективного механізму та чіткого алгоритму реалізації. Підкреслено, що під час війни та в поствоєнний період має суттєво змінитися підхід до розробки довгострокової стратегії розвитку, яка в умовах невизначеності зовнішнього середовища зазнає впливу багатьох негативних факторів, що створюють неефективність її реалізації в майбутньому. В умовах війни компанії можуть жертвувати короткостроковими прибутками, низькою якістю продукції, застарілими технологіями, непотрібними витратами, старими бізнес-моделями та короткостроковими цілями, щоб інвестувати в інновації, підвищувати стандарти якості, впроваджувати нові технології, оптимізувати витрати, переходити на нові бізнес-моделі та зосереджуватися на довгострокових цілях для забезпечення стійкого розвитку та конкурентоспроможності. Під час війни та в поствоєнний період в основі довгострокової стратегії розвитку вітчизняних компаній мають стати принципи багатоваріативності, гнучкості та адаптивності.

The article examines changes as an integral part of the management system of any company. It is defined that not all changes have an impact on the enterprise development strategy. Most of the changes are ongoing and do not affect the activities of the entire company, and therefore require significantly fewer financial and human resources to adapt to them. In an uncertain environment, companies must be prepared for rapid strategic changes, including revising the business model, improving business processes, optimizing costs, and introducing new digital technologies to increase efficiency and reduce dependence on external factors. The key aspect is the company’s personnel: supporting and developing employees through training, motivation and involvement in the change process. The war has affected HR policies, forcing companies to relocate employees to safe regions, implement support programs, adapt recruitment, and ensure open communication. Regular monitoring of the implementation of the strategy and evaluation of results allow you to make timely adjustments and achieve your goals. It is identified that it is strategic changes that require an effective mechanism and a precise algorithm for implementation. It is underlined that during the wartime and in the post-war period, the approach to the development of a long-term development strategy should change significantly, which, in conditions of uncertainty in the external environment, is influenced by many negative factors that create inefficiency of its implementation in the future. In times of war, companies can sacrifice short-term profits, poor product quality, outdated technology, unnecessary costs, old business models, and short-term goals to invest in innovation, raise quality standards, adopt new technologies, optimize costs, transition to new business models, and focus on long-term goals to ensure sustainability and competitiveness. During the wartime and in the post-war period, the long-term development strategy of domestic companies should be based on the principles of diversity, flexibility, and adaptability.