Збори, мітинги, вуличні походи, демонстрації та їх проведення в Україні

Abstract

Метою магістерської роботи є проведення аналізу вітчизняного та міжнародного нормативного матеріалу, а також судової практики задля виявлення критичних точок та шляхів їх подолання у реалізації права на мирні зібрання. Об’єктом суспільні відносини, що складаються в процесі організації та проведення мирних зібрань в Україні. Предметом дослідження виступає право на свободу мирних зібрань в Україні та державах Європейського Союзу. Методи дослідження. Методологічною основою цього дослідження є система методів філософського, загальнонаукового та спеціально-наукового рівнів. Використання цих методів обумовлене застосуванням системного підходу, який дозволяє аналізувати проблеми в контексті їх соціального змісту та юридичної форми. Загальнонаукові методи пізнання включають логіко-семантичний метод для поглибленого вивчення понятійного апарату та історичний метод для дослідження динаміки розвитку права на мирні зібрання, враховуючи вітчизняний та зарубіжний історичний досвід. Термінологічний метод використовується для з'ясування термінів, пов'язаних із мирними зібраннями. З числа спеціально-наукових методів використовується порівняльно-правовий метод при вивченні міжнародного досвіду регулювання права на мирні зібрання. Також застосовуються формально-юридичний метод для аналізу чинного законодавства України та метод прогнозування для визначення тенденцій та перспектив у сфері регулювання мирних зібрань. Інформаційне забезпечення. Нормативною основою дослідження служили Конституція України, міжнародні документи, законодавчі акти України, рішення Верховної Ради України, акти Президента України, рішення Кабінету Міністрів України, акти центральних органів виконавчої влади, рішення Конституційного Суду України та рішення судів загальної юрисдикції, які стосуються реалізації права на мирні зібрання. Також вивчалося відповідне законодавство та судова практика країн Європейського Союзу. Емпіричною основою дослідження послужили узагальнення рішень Конституційного Суду України, судової практики українських судів, Європейського суду з прав людини, щорічні доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні. Також використовувалися політико-правова публіцистика, статистичні матеріали та аналітичні записки. Результати дослідження. У магістерській роботі розглянуто поняття та правову природу права на мирні зібрання в сучасній правовій доктрині. Сформульовано класифікацію мирних зібрань та визначено терміни "мирне зібрання" та "право на свободу мирних зібрань". Описано компетенцію органів влади як частину механізму забезпечення цього права. Сформульовано наукові положення та висновки, включаючи авторське визначення понять "мирне зібрання" та "право на свободу мирних зібрань", а також обґрунтування наукових підходів до критеріїв розрізнення мирних зібрань від інших масових заходів. Рекомендації щодо використання результатів дослідження. Результати даного дослідження можуть бути використані як в теоретико-прикладній діяльності при вивченні курсу публічного управління так і органами державної влади, для покращення процесу реалізації права громадян на мирні зібрання. Висновки. Доведено, що відсутність спеціального закону про мирні зібрання створює прогалину у законодавстві, що може призводити до зловживань цим правом. Запропоновано необхідність прийняття такого закону, який містить кваліфікаційні ознаки мирного мітингу та стає ефективним механізмом реалізації конституційного права. Ключові слова: збори, мітинги, походи, демонстрації, мирні публічні зібрання, міжнародні стандарти, підстави обмеження, дозвіл на проведення мирних зібрань, механізм реалізації права на мирні публічні зібрання, нормативно-правовий механізм реалізації, інституційно-правовий механізм реалізації, судові органи. The purpose of this master's thesis is to conduct an analysis of domestic and international normative materials, as well as judicial practice, to identify critical points and ways to overcome them in the implementation of the right to peaceful assembly. The object of social relations studied in the process of organizing and conducting peaceful assemblies in Ukraine. The subject of the research is the right to freedom of peaceful assembly in Ukraine and the European Union countries. The methodological basis of this research consists of a system of methods at the philosophical, general scientific, and special scientific levels. The application of these methods is justified by the use of a systemic approach, allowing the analysis of issues in the context of their social content and legal form. General scientific methods of cognition include the logical-semantic method for an in-depth study of the conceptual apparatus and the historical method for investigating the dynamics of the development of the right to peaceful assembly, considering domestic and foreign historical experience. The terminological method is used to clarify terms related to peaceful assemblies. From the special scientific methods, the comparative legal method is used to study international experiences in regulating the right to peaceful assembly. Additionally, the formal-legal method is applied to analyze the current legislation of Ukraine, and the forecasting method is used to identify trends and prospects in the regulation of peaceful assemblies. Information Support. The normative basis of the study includes the Constitution of Ukraine, international documents, legislative acts of Ukraine, decisions of the Verkhovna Rada of Ukraine, acts of the President of Ukraine, decisions of the Cabinet of Ministers of Ukraine, acts of central executive authorities, decisions of the Constitutional Court of Ukraine, and decisions of general jurisdiction courts related to the implementation of the right to peaceful assembly. Relevant legislation and court practice of European Union countries were also studied.

The empirical basis of the study includes the generalization of decisions of the Constitutional Court of Ukraine, the judicial practice of Ukrainian courts, the European Court of Human Rights, annual reports of the Ukrainian Parliament Commissioner for Human Rights on the state of compliance and protection of human and civil rights and freedoms in Ukraine, as well as political and legal publications, statistical materials, and analytical notes. Research Results: The master's thesis explores the concept and legal nature of the right to peaceful assembly in contemporary legal doctrine. It formulates a classification of peaceful assemblies, defines the terms "peaceful assembly" and "right to freedom of peaceful assembly," and describes the competence of government bodies as part of the mechanism for ensuring this right. Scientific positions and conclusions have been formulated, including an author's definition of the terms "peaceful assembly" and the "right to freedom of peaceful assembly." Additionally, scientific approaches to the criteria for distinguishing peaceful assemblies from other mass events have been substantiated. Recommendations for the Use of Research Results The results of this study can be used both in theoretical and applied activities when studying the public administration course and by government bodies to improve the process of implementing citizens' rights to peaceful assembly. Conclusions. It is demonstrated that the absence of a specific law on peaceful assemblies creates a gap in legislation that can lead to abuses of this right. The necessity of adopting such a law, containing qualifying features of a peaceful assembly, is proposed as an effective mechanism for implementing the constitutional right.