Особливості перекладу економічної термінології: лексико-граматичний аспект

Abstract

У статті здійснено комплексний лексико-граматичний аналіз особливостей перекладу економічної термінології з германських мов (англійської та німецької) українською. Доведено, що адекватний переклад економічних текстів виходить за межі лексичної еквівалентності й передбачає глибоке розуміння граматичних і стилістичних закономірностей, які формують професійний дискурс мов оригіналу. Лексичний рівень охоплює проблематику полісемії, перекладу неологізмів і явища міжмовної омонімії, відомого як «хибні друзі перекладача». Показано, що полісемія термінів, як-от market, створює необхідність контекстуального аналізу, а поява неологізмів на зразок fintech чи blockchain відображає глобалізаційний характер економічної комунікації, що зумовлює застосування стратегій запозичення, калькування або описового перекладу. Граматичний аспект аналізу розкриває принципові відмінності між аналітичною англійською моделлю, яка тяжіє до пасивних конструкцій для створення об’єктивованого стилю викладу, та синтетичною німецькою, що характеризується активним уживанням номіналізації й композитотворення. Виявлено, що українська мова, яка надає перевагу активним конструкціям, потребує системних граматичних трансформацій – зокрема заміни пасиву на актив, введення неозначено-особових форм або використання дієслів на -но, -то – для досягнення природності перекладу. У випадку німецької мови перекладачеві доводиться здійснювати зворотні процеси – «розгортати» номіналізовані структури або декомпонувати складні композити для збереження динамічності й зрозумілості українського тексту. Дослідження доводить, що перекладач економічних текстів виступає не лише мовним посередником, а й аналітиком когнітивних структур, закладених у дискурсивні моделі різних культур. Переклад у цьому контексті є процесом інтерпретації та реконструювання змісту, де лексичні, граматичні та прагматичні елементи взаємодіють у межах єдиної когнітивної системи. Такий підхід дозволяє досягти не просто смислової адекватності, а справжньої комунікативної рівноваги між оригіналом і перекладом, що забезпечує інтеграцію української економічної терміно-системи у глобальний фаховий простір.

The article presents a comprehensive lexical and grammatical analysis of the peculiarities of translating economic terminology from Germanic languages (English and German) into Ukrainian. It is proven that an adequate translation of economic texts goes beyond lexical equivalence and requires a deep understanding of the grammatical and stylistic patterns shaping the professional discourse of the source languages. The lexical level covers issues of polysemy, the translation of neologisms, and the phenomenon of interlingual homonymy known as “false friends of the translator”. It is shown that the polysemy of terms such as market necessitates contextual analysis, while the emergence of neologisms like fintech or blockchain reflects the globalized nature of economic communication, which determines the use of borrowing, calquing, or descriptive translation strategies. The grammatical aspect of the analysis reveals fundamental differences between the analytical English model, which tends to favor passive constructions to achieve an objective style of presentation, and the synthetic German model, characterized by extensive use of nominalization and compound formation. It has been found that the Ukrainian language, which generally prefers active constructions, requires systematic grammatical transformations – particularly the replacement of passive voice with active, the introduction of indefinite-personal forms, or the use of verbs ending in -no, -to – to ensure the naturalness of translation. In the case of German, translators often need to perform reverse processes – to «unfold» nominalized structures or decompose complex compounds in order to preserve the dynamism and clarity of the Ukrainian text. The study demonstrates that a translator of economic texts acts not only as a linguistic mediator but also as an analyst of cognitive structures embedded in the discursive models of different cultures. In this context, translation is viewed as a process of interpreting and reconstructing meaning, where lexical, grammatical, and pragmatic elements interact within a unified cognitive system. Such an approach allows achieving not merely semantic adequacy but a genuine communicative balance between the original and the translation, thereby facilitating the integration of the Ukrainian economic terminology system into the global professional discourse.