Набуття ознак невідкладності входження державного капіталу в ході антикризового управління банками

Abstract

Метою статті є ідентифікація ознак необхідності, черговості та способів входження держави в капітал банку в рамках антикризових програм на макрорівні. Методика дослідження. Вирішення поставлених у статті завдань здійснено за допомогою таких методів дослідження: аналіз і синтез, систематизація та узагальнення, діалектичний підхід. Результати. Описано бажані способи підтримки установи відповідно до стану справ у комерційному банку залежно від його обсягів показників на ринку. Запропоновано структурно-логічну схему антикризового управління банків із державним банківським капіталом (ДБК), куди долучено засади ситуативного аналізу щодо втручання регулятора у процес діяльності. Позначено важливість попереднього обґрунтування фінансових вливань у фінансово нездоровий банк за очікуваного значення допустимої суспільної користі на макрорівні. Практична значущість результатів дослідження. Дано визначення оперативного втручання регулятора в поточну діяльність комерційного або набутого державного банку як моніторингово-профілактичну діяльність, що здійснює НБУ на підставі різновидів аналітичних методик нагляду та заходів впливу на внутрішні бізнес-процеси. Установлено черговість заходів із підтримки банків у межах ситуативного аналізу, яка є різною порівняно зі звичайними комерційними банками або установами з іноземним капіталом саме через поточну можливість входження та прийняття рішень із боку держави як менеджера.