Інституційне забезпечення розвитку та стратегування громад і територій

Abstract

Мета статті полягає в дослідженні генезису інституціоналізації розвитку громад і територій, обґрунтуванні теоретико-методичного забезпечення їх стратегування. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використано загальнонаукові методи дослідження: аналізу та синтезу, якісного порівняння, теоретичного узагальнення, системного підходу. Результати. Досліджено генезис інституційного забезпечення розвитку сільських громад і територій за останні роки за умов децентралізації влади в Україні, що супроводжується передачею значної кількості повноважень від державних органів на місцевий рівень. З огляду на доцільність стратегування розвитку громад і територій, обґрунтовано системний підхід до формування стратегій, що передбачає такі етапи, як організаційно-інформаційний, дослідницько-аналітичний, проектний, планово-прогностичний, інституційний. Уточнено структуру анкети для опитування мешканців, що має за мету діагностику основних проблем сільського розвитку для врахування їх під час розробки стратегії розвитку територіальної громади. Зокрема, запропоновані запитання ставлять за мету визначення перспектив розвитку фермерських та особистих селянських господарств і формування на їх основі сільськогосподарських обслуговувальних кооперативів, а також перспектив ресурсного забезпечення фінансової спроможності громади в умовах децентралізації. Установлено, що соціальний паспорт територіальної громади, який є основою для формування інвестиційного паспорта, може мати чотири розділи: основні дані про громаду; послуги, що надаються на території громади; бюджетоформулювальні суб’єкти; ресурси розвитку громади. Практична значущість результатів дослідження. Розроблені методичні підходи можуть бути використані в територіальних громадах для розробки стратегій соціально-економічного розвитку.