http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/2779 2026-08-14T23:05:03Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16602 Название: Традиції та інновації розвитку приватного права в Україні: освітній вимір : матеріали ХV Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Полтава, 5 червня 2026 р.); Traditions and innovations in the development of private law in Ukraine: educational dimension : materials of the 15th All-Ukrainian Scientific and Practical Conference (Poltava, June 5, 2026) Авторы: Лаврик, Г. В.; Кульчій, О. О.; Lavryk, G. V.; Kulchiy, O. O. Аннотация: У збірнику містяться матеріали наукових праць учених, здобувачів вищої освіти, присвячені розвитку приватного права в Україні в загальнотеоретичному, галузевому (цивілістичному) та педагогічному вимірах цього процесу, взаємодії приватного та публічного права, публічно-приватному партнерству. Розраховано на здобувачів вищої освіти, аспірантів, науково-педагогічних працівників, науковців, публічних службовців і фахівців гуманітарного профілю.; The collection contains materials from scientific works by scientists and higher education students, dedicated to the development of private law in Ukraine in the general theoretical, sectoral (civil) and pedagogical dimensions of this process, the interaction of private and public law, public-private partnership. Designed for higher education students, postgraduate students, scientific and pedagogical workers, scientists, public servants and specialists in the humanitarian field. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16592 Название: Concept of “management services” in Ukrainian legislation and EU laws; Поняття «управлінські послуги» в українському законодавстві та законодавстві ЄС Авторы: Krupchan, Oleksandr; Olefir, Victor; Derevyanko, Bogdan; Teremetskyi, Vladyslav; Popovych, Tetyana; Andrushchenko, Liliia; Malyshev, Oleksandr; Крупчан, Олександр Дмитрович; Олефір, Віктор Іванович; Деревянко, Богдан Володимирович; Теремецький, Владислав Іванович; Попович, Тетяна Григорівна; Андрущенко, Лілія Вікторівна; Малишев, Олександр Олегович Аннотация: The purpose of the article is to analyze the concept of “management services” in the legislation of Ukraine and EU laws. Research methods are: monographic analysis, systematic analysis, comparative and legal analysis, generalization, forecasting, etc. The need to amend the legislation of Ukraine by supplementing the concept of “management services” to the Law of Ukraine “On Administrative Services”, as well as by clarifying DK 021:2015. In particular the code “79420000-4: Management services” should be defined as “79420000-4: Assistance (service) related to management”. We have emphasized that there is a possibility of developing the potential of providing services in Ukraine and strengthening the sphere of business services due to the improvement of the current legislation, in particular through the implementation of the norms of European law into the national legal system. It has been proved that effective public procurement is possible only if institutions, organizations and enterprises clearly understand the “rules of the game” in this area. It has been concluded that the incorrect semantic load of concepts (translation) in DK 021:2015, developed in accordance with the EU requirements, has potential risks in the field of public procurement, does not contribute to the active attraction of investments through participation in national and international projects, as well as to effective management decisions.; Метою статті є аналіз поняття «управлінські послуги» в законодавстві України та законодавстві ЄС. Методи дослідження: монографічний аналіз, системний аналіз, порівняльно-правовий аналіз, узагальнення, прогнозування тощо. Обґрунтовано необхідність внесення змін до законодавства України шляхом доповнення поняттям «управлінські послуги» до Закону України «Про адміністративні послуги», а також шляхом уточнення ДК 021:2015. Зокрема, код «79420000-4: Управлінські послуги» слід визначити як «79420000-4: Допомога (послуга), пов’язана з управлінням». Наголошуємо на можливості розвитку потенціалу надання послуг в Україні та зміцнення сфери бізнес-послуг завдяки вдосконаленню чинного законодавства, зокрема шляхом імплементації норм європейського права в національну правову систему. Доведено, що ефективні державні закупівлі можливі лише за умови чіткого розуміння установами, організаціями та підприємствами «правил гри» у цій сфері. Зроблено висновок, що неправильне семантичне навантаження понять (переклад) у ДК 021:2015, розробленому відповідно до вимог ЄС, має потенційні ризики у сфері державних закупівель, не сприяє активному залученню інвестицій через участь у національних та міжнародних проектах, а також ефективним управлінським рішенням. 2024-01-01T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16575 Название: Правове забезпечення медичного туризму в Україні в умовах глобальних викликів; Legal provision of medical tourism in Ukraine in conditions of global challenges Авторы: Деревянко, Богдан Володимирович; Миронова, Галина Анатоліївна; Юрчук, Ольга Володимирівна; Derevyanko, Bogdan; Myronova, Galyna; Yurchuk, Olga Аннотация: У монографії висвітлено окремі аспекти проблематики правового забезпечення медичного туризму в умовах глобальних викликів, що чинять прямий вплив на суспільне благополуччя, права та інтереси людини, суб’єктів господарювання у сфері соціальних та медичних послуг. Основна мета праці – дослідження медичного туризму через ракурс особливої соціальної значущості сектору охорони здоров’я в умовах глобалізації ринків послуг та викликів, створених всесвітньою пандемією та великою війною на європейському континенті. Окремі розділи присвячені: проблемам правового регулювання медичного туризму в Україні на сучасному етапі; проблемам правового забезпечення вимушено переміщених осіб послугами у сфері охорони здоров’я; особливостям оподаткування господарських операцій у сфері надання медичних послуг в умовах пандемії та правового режиму воєнного стану; аспектам вдосконалення правового забезпечення розвитку «зеленого» медичного туризму в Україні майбутнього в умовах глобалізації.; The monograph highlights certain aspects of the issue of legal support for medical tourism in the context of global challenges that have a direct impact on public well-being, human rights and interests, economic entities in the field of social and medical services. The main goal of the work is the study of medical tourism from the perspective of the special social significance of the health care sector in the context of the globalization of service markets and the challenges created by the global pandemic and the Great War on the European continent. Separate sections are devoted to: problems of legal regulation of medical tourism in Ukraine at the current stage; the problems of legal provision of services in the field of health care to displaced persons; the peculiarities of taxation of economic transactions in the field of providing medical services in the conditions of a pandemic and the legal regime of martial law; aspects of improving the legal support for the development of "green" medical tourism in Ukraine in the future in the conditions of globalization. 2024-01-01T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16573 Название: Раціональне та емоційне в юридичній аргументації студентів-консультантів юридичної клініки Авторы: Орел, Вікторія Анатоліївна 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16558 Название: Застосування прецеденту у господарському процесі України в умовах зближення правових систем та імплементації Acquis Європейського Союзу; Application of precedent in the economic process of Ukraine in the context of the approximation of legal systems and the implementation of the Acquis of the European Union Авторы: Деревянко, Богдан Володимирович; Derevyanko, Bogdan Аннотация: Викладене у тезах доповіді дозволяє навести зроблений раніше висновок, за яким: «українські господарські суди повинні вивчати і брати до уваги рішення європейських та вітчизняних судових інституцій вищих інстанцій: Суду ЄС, ЄСПЛ, Конституційного суду України, Касаційного господарського суду у складі Верховного суду України, судів апеляційної інстанції, національних судів держав-членів ЄС. Ухвалені раніше рішення наведених судів мають виступати орієнтиром, певним вегвізіром чи підказкою напряму руху до ухвалення вірного рішення зараз. На їх основі не може бути ухвалене рішення. Суд повинен послатися на норми Конституції України, законів і підзаконних актів України, а також норми актів міжнародних інституцій, згоду на обов’язковість застосування яких раніше було надано Верховною Радою України». Відповідно, зараз має тривати робота із визначення критеріїв обов’язковості застосування судовими органами України, особливо судами господарської юстиції, рішень Суду ЄС, ЄСПЛ, а також найвищих судів України. Об’єктивні процеси зближення двох основних сімей триватимуть та поглиблюватимуться, а держави Європи перебуватимуть в авангарді цих процесів.; The above-mentioned in the report's theses allows us to state the conclusion made earlier, according to which: "Ukrainian commercial courts should study and take into account the decisions of European and domestic judicial institutions of higher instances: the Court of Justice of the EU, the ECHR, the Constitutional Court of Ukraine, the Economic Cassation Court within the Supreme Court of Ukraine, courts of appeal, national courts of the EU member states. Previously adopted decisions of the above-mentioned courts should serve as a guideline, a certain guide or a hint of the direction of movement towards adopting the correct decision now. A decision cannot be made on their basis. The court must refer to the norms of the Constitution of Ukraine, laws and by-laws of Ukraine, as well as the norms of acts of international institutions, the consent to the mandatory application of which was previously granted by the Verkhovna Rada of Ukraine." Accordingly, work should now continue on determining the criteria for the mandatory application by the judicial bodies of Ukraine, especially by the courts of economic justice, of the decisions of the Court of Justice of the EU, the ECHR, as well as the highest courts of Ukraine. The objective processes of rapprochement between the two main families will continue and deepen, and the states of Europe will be at the forefront of these processes. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16516 Название: Про потенційну підтримку банків і ЗСУ за рахунок фінансових ресурсів внутрішньо переміщених осіб у контексті партнерства держави та бізнесу; On the potential support of banks and the Armed Forces of Ukraine from the financial resources of internally displaced persons in the context of state-business partnership Авторы: Деревянко, Богдан Володимирович; Derevyanko, Bogdan Аннотация: Запропоновано зняти підставу для відмови ВПО у наданні державної допомоги у вигляді наявності облігацій внутрішньої державної позики та депозиту на суму, що на сьогодні перевищує 100 тисяч гривень. Усі тимчасово вільні фінансові ресурси у державі повинні працювати на її економіку та армію.; It is proposed to remove the grounds for refusing IDPs state aid in the form of domestic government bonds and deposits in the amount that currently exceeds 100 thousand hryvnias. All temporarily free financial resources in the state should work for its economy and army. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16469 Название: Правова природа та зміст плану санації у справі про банкрутство; Legal Nature and Contents of the Reorganization Plan in Bankruptcy Proceedings Авторы: Деревянко, Богдан Володимирович; Циганович, Олександр Віталійович; Derevyanko, Bogdan; Tsyhanovych, Oleksandr Аннотация: Досліджено правову природу та зміст плану санації у справі про банкрутство. Аргументовано, що план санації є ключовим документом процедури санації, від змісту якого залежить досягнення мети санації – відновлення платоспроможності боржника. Обґрунтовано, що за своєю природою план санації є матеріальноправовим та процесуально-правовим актом, де фіксується поетапний шлях виходу боржника зі стану неплатоспроможності. Встановлено, що план санації повинен містити комплекс заходів з відновлення платоспроможності боржника, визначення строків їх реалізації та умови задоволення вимог кредиторів. Підкреслено соціальну спрямованість законодавства про банкрутство. Проаналізовано судову практику; наголошено, що затвердження плану санації має бути результатом консенсусу між боржником та кредиторами.; The article is devoted to the study of the legal nature and content of the reorganization plan in bankruptcy proceedings. In practice, the application of reorganization procedures to debtors within bankruptcy cases often proves to be insu fficiently effective, which indicates a number of shortcomings and problems in the legal regulation and practical implementation of this procedure. It is argued that the reorganization plan is the key document of the reorganization procedure, and the achievement of its main objective – restoring the debtor’s solvency – largely depends on the quality and content of the plan. Based on the analysis of existing scholarly approaches to the concept and legal nature of the reorganization plan, it is substantiated that by its nature, the reorganization plan constitutes both a substantive legal and a procedural legal act that determines the step-by-step process of overcoming the debtor’s insolvency. Special attention is paid to the analysis of legislative requirements concerning the content of the reorganization plan as defined by the Code of Ukraine on Bankruptcy Procedures. It is established that the reorganization plan must include a set of measures aimed at restoring the debtor’s solvency, the timeframes for their implementation, as well as the conditions for satisfying creditors’ claims. The social orientation of bankruptcy legislation is emphasized, which is reflected, in particular, in the mandatory inclusion in the plan of measures aimed at repaying wage arrears. Judicial practice concerning the approval of a debtor’s reorganization plan is also analyzed. Particular attention is paid to certain law enforcement issues related to the involvement of investors in the reorganization procedure and the app roval of the reorganization plan by different classes of creditors. It is concluded that further improvement of legal regulation is necessary in order to increase the effectiveness of the application of reorganization procedures in bankruptcy cases. It is emphasized that the approval of the reorganization plan should be the result of a consensus between the debtor and the creditors. At the same time, it should be borne in mind that bankruptcy procedures always involve certain risks of incomplete satisfaction of creditors’ claims. Therefore, if bankruptcy proceedings have already been initiated against a debtor, creditors should be aware of the risks inherent in such procedures, including the possibility that not all declared creditors’ claims will ultimately be satisfied. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16464 Название: Реалізація правозахисної та превентивної функцій студентського омбудсмена в сучасному закладі вищої освіти (на прикладі Полтавського університету економіки і торгівлі) Авторы: Орел, Вікторія Анатоліївна 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16432 Название: Багатоукладна ринкова економіка має потребу в різноманітних за формою власності та організаційно-правовою формою суб’єктах; A multi-structured market economy requires entities with diverse forms of ownership and organizational and legal form Авторы: Деревянко, Богдан Володимирович; Derevyanko, Bogdan Аннотация: Наведено критику пропозиціям окремих вчених і політичних діячів обмежити вибір організаційно-правових форм суб’єктів господарювання. Наведено приклад функціонування у Республіці Польща кількох видів господарських товариств із збільшенням кількості їх видів, що може слугувати аргументом на користь принаймні залишення наявної кількості видів господарських товариств й організаційно-правових форм суб’єктів господарювання у законодавстві та економіці України. У країні першої економіки світу – США на обігових монетах латиною викарбовано гасло «E pluribus unum», тобто «із багатоманітності – єдине». І саме це єдине, єдину організаційно-правову форму із значного багатоманіття, запропонованого державою, має обрати суб’єкт бізнесу України для здійснення ефективного господарювання. Обмеження такого вибору є недоречним. Описание: The proposals of individual scientists and politicians to limit the choice of organizational and legal forms of economic entities are criticized. An example of the functioning of several types of business entities in the Republic of Poland with an increase in their number is given, which can serve as an argument in favor of at least leaving the existing number of types of economic entities and organizational and legal forms of economic entities in the legislation and economy of Ukraine. In the country of the world's first economy – the USA, the slogan "E pluribus unum" is engraved on circulating coins in Latin, that is, "out of diversity – one." And it is this one thing, the only organizational and legal form from the considerable diversity offered by the state, that a economic entity in Ukraine must choose for effective management. Restricting such a choice is inappropriate. 2024-05-31T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16431 Название: Питання реорганізації державних підприємств: дисонанси із міжнародним законодавством; The issue of reorganization of state-owned enterprises: dissonances with international legislation Авторы: Деревянко, Богдан Володимирович; Derevyanko, Bogdan Аннотация: Зроблено висновок про те, що економічне майбутнє людства орієнтуватиметься на корпоративні суб’єкти господарювання, зокрема на товариства з обмеженою відповідальністю та публічні акціонерні товариства: перші як суб’єкти малого бізнесу, другі як суб’єкти великого бізнесу. І ті, й інші мають певні недоліки у своєму правовому статусі. Проте в умовах монополізації світової економіки перехід до ПАТ, концернів, холдингів, ТНК відбудеться у світі об’єктивно. І логічно, щоб цей процес в Україні тривав еволюційно. Сьогодні ситуація склалася таким чином, що українське законодавство про скасування організаційно-правової форми підприємств увійшло у дисонанс із міжнародним і стоїть на заваді потенційним і наявним суб’єктам господарювання обирати зручну організаційно-правову форму із багатоманітності можливих.; It is concluded that the economic future of humanity will be oriented towards corporate economic entities, in particular limited liability companies and public joint-stock companies: the former as small economic entities, the latter as large economic entities. Both have certain shortcomings in their legal status. However, in the conditions of monopolization of the world economy, the transition to public joint-stock companies, concerns, holdings, TNCs will take place objectively in the world. And it is logical that this process in Ukraine will continue evolutionary. Today, the situation has developed in such a way that Ukrainian legislation on the abolition of the organizational and legal form of enterprises has entered into dissonance with international law and prevents potential and existing business entities from choosing a convenient organizational and legal form from the variety of possible ones. 2026-04-17T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16424 Название: Способи та форми візуалізації у юридичній аргументації Авторы: Орел, Вікторія Анатоліївна Аннотация: У тезах здійснено комплексний теоретико-методологічний аналіз способів та форм візуалізації в юридичній аргументації в умовах трансформації сучасної правової парадигми від текстоцентричної до візуально орієнтованої. На основі міждисциплінарного підходу, що поєднує юриспруденцію, інформаційний дизайн та цифрові технології (напрям Legal Design), запропоновано авторську класифікацію форм візуалізації за критерієм їхньої цільової функції. Досліджено три фундаментальні форми: візуалізацію доказів через призму мультимодальної аргументації та принцип ненадлишковості інформації; структурну візуалізацію аргументів із використанням спеціалізованого інструментарію AI & Law (діаграми конфлікту, Норм-графи); а також практичний юридичний дизайн (блок-схеми, хронологічні шкали, візуалізовані договори). Особливу увагу приділено нормативному регулюванню впровадження штучного інтелекту в українську судову практику (на прикладі Верховного Суду та ВАКС) для автоматизації обробки даних та формування графічних моделей справ. Визначено гносеологічні обмеження та ризики маніпулятивного фреймінгу при надмірному графічному спрощенні абстрактних правових категорій. Описание: Орел В. А. Способи та форми візуалізації у юридичній аргументації // Актуальні питання розвитку науки та забезпечення якості освіти у ХХІ столітті : тези доповідей ХLІХ Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів (м. Полтава, 23 квітня 2026 р.). – Полтава : ПУЕТ, 2026. – С. 683–688. URL: http://puet.edu.ua/wp-content/uploads/2026/06/zb_tez-2026-qual-osv-xxi.pdf 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16393 Название: Економіко-правові перспективи енергетики з відновлюваних джерел в Україні (у перспективі входження до Європейського Союзу); Economic and legal prospects of energy from renewable sources in Ukraine (in the perspective of entry into the European Union) Авторы: Сологуб, Артем Михайлович; Solohub, Artem Аннотация: Мета: визначення основних актів ЄС, що забезпечують реалізацію програм розвитку відновлюваної енергетики, а також перспектив України на ринку відновлюваної енергетики після набуття членства у ЄС. Методика: проведення дослідження за визначеним предметом для досягнення поставленої мети потребувала застосування аналітико-синтетичного методу, який виступив основою і пов’язав між собою різні аспекти дослідження; порівняльно-правового (методу компаративістики), за допомогою якого було порівняно між собою положення українського законодавства із законодавством та правом ЄС; історично-правового та економіко-правового методів як комплексних міжгалузевих методів, що дозволили у ретроспективній та прогностичній перспективі визначити економіко-правову парадигму відносин на ринку електричної енергії України. Також під час підготовки статті застосовувалися й інші методи та способи наукового пізнання. Результати. Під час дослідження проаналізовано окремі положення Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони; показано, що переважна більшість статей, в яких обговорюються відносини у сфері енергопостачання, енергоефективності, переходу до використання енергії з відновлюваних джерел та ін. містять бланкетні норми, що відсилають за конкретикою до інших нормативних актів. Із чинних нормативних актів ЄС, якими врегульовуються відносини із генерування і використання енергії з відновлюваних джерел, є прийняті 11 грудня 2018 року Директива (ЄС) 2018/2001 Європейського Парламенту та Ради про сприяння використанню енергії з відновлюваних джерел та Регламент (ЄС) 2018/1999 Європейського Парламенту та Ради. Цими актами визначено за поточну мету досягти до 2030 року частки енергії з відновлюваних джерел у валовому кінцевому споживанні енергії ЄС не менше 42,5%, а за сприятливих умов – 45%. На основі положень Регламенту кожна державачлен ЄС отримала завдання щодо досягнення певної частки використання енергії з відновлюваних джерел. Названими Директивою і Регламентом державам не заборонено застосовувати різноманітні заходи стимулювання до виробників енергії із відновлюваних джерел. Ці заходи можуть визначатися сталими показниками фінансової підтримки держави, а можуть варіюватися залежно від результатів. До держав-членів ЄС, які не виконують завдання із переходу на відновлювані джерела енергії, спеціальною комісією на рівні ЄС можуть надаватися приписи і застосовуватися санкції. Станом на 2020 рік частки енергії з відновлюваних джерел у валовому кінцевому споживанні енергії у державах-членах ЄС були у межах між 10% у Мальти і 49% у Швеції. З урахуванням сучасної ситуації в енергетиці України та частки енергії з відновлюваних джерел трохи вищої за 2%, рекомендовано українським суб’єктам господарювання у сфері енергетики пришвидшеними темпами впроваджувати елементи «зеленої» енергетики. В іншому випадку після входження України до ЄС і невиконання покладеного на неї завдання до нашої країни можуть бути застосовані певні санкції (поблажливого ставлення з урахуванням відносин з Україною деяких країн-сусідів, не буде). Серед перспектив для України названо можливість отримання значних інвестицій у «зелену» енергетику від інших держав-членів ЄС на основі норм статті 5 Директиви 2018/2001, за якою державичлени ЄС можуть підтримувати виробництво електричної енергії з відновлюваних джерел, яка виробляється в іншій державі-члені, у щорічному розмірі щонайменше 5% з 2023 по 2026 рік та у розмірі щонайменше 10% з 2027 по 2030 рік. Враховуючи природно-кліматичні, географічні, трудові, інтелектуальні та інші ресурси, перспективи на отримання значних інвестицій у «зелену» енергетику Україна має достатні.; Purpose: identification of the main EU acts that ensure the implementation of renewable energy development programs, as well as Ukraine's prospects in the renewable energy market after EU membership. Methodology: conducting research on a specific subject to achieve the set goal required the use of an analytical-synthetic method, which served as the basis and linked various aspects of the study; comparative-legal (comparative science method), with the help of which the provisions of Ukrainian legislation were compared with the legislation and law of the EU; historical-legal and economic-legal methods as complex interdisciplinary methods, which allowed to determine the economic-legal paradigm of relations in the electricity market of Ukraine in a retrospective and prognostic perspective. Also, during the preparation of the article, other methods and methods of scientific knowledge were used. Results: the study analyzed individual provisions of the Association Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their Member States, on the other; it was shown that the vast majority of articles discussing relations in the field of energy supply, energy efficiency, transition to the use of energy from renewable sources, etc. contain blanket norms that refer to other regulatory acts for specifics. The current EU regulatory acts that regulate relations in the generation and use of energy from renewable sources are Directive (EU) 2018/ 2001 of the European Parliament and of the Council on the promotion of the use of energy from renewable sources and Regulation (EU) 2018/1999 of the European Parliament and of the Council, adopted on December 11, 2018. These acts set the current target of achieving a share of energy from renewable sources in the EU's gross final energy consumption of at least 42.5% by 2030, and under favourable conditions – 45%. Based on the provisions of the Regulation, each EU Member State received a task to achieve a certain share of energy from renewable sources. The aforementioned Directive and Regulation do not prohibit Member States from applying various incentive measures to producers of energy from renewable sources. These measures may be determined by fixed indicators of state financial support, but may vary depending on the results. EU Member States that do not meet the targets for the transition to renewable energy sources may be given instructions and sanctions by a special commission at EU level. As of 2020, the shares of energy from renewable sources in gross final energy consumption in EU Member States ranged between 10% in Malta and 49% in Sweden. Given the current situation in Ukraine's energy sector and the share of energy from renewable sources slightly higher than 2%, it is recommended that Ukrainian energy business entities implement elements of "green" energy at an accelerated pace. Otherwise, after Ukraine joins the EU and fails to fulfill the task assigned to it, certain sanctions may be applied to our country (there will be no lenient attitude, taking into account the relations with Ukraine of some neighboring countries). Among the prospects for Ukraine is the possibility of receiving significant investments in "green" energy from other EU Member States on the basis of the norms of Article 5 of Directive 2018/2001, according to which EU Member States may support the production of electricity from renewable sources produced in another Member State in an annual amount of at least 5% from 2023 to 2026 and in an amount of at least 10% from 2027 to 2030. Considering the natural and climatic, geographical, labor, intellectual and other resources, Ukraine has sufficient prospects for obtaining significant investments in "green" energy. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16392 Название: Санкції за порушення законодавства про ліцензування; Sanctions for violation of licensing legislation Авторы: Деревянко, Богдан Володимирович; Світличний, Олег Сергійович; Derevyanko, Bogdan; Svitlychnyi, Oleh Аннотация: Мета: з’ясувати особливості застосування господарсько-правових, адміністративних та інших санкцій до порушників законодавства про ліцензування і надати пропозиції щодо удосконалення відповідних процедур і відносин. Методика дослідження передбачає досягнення мети статті через застосування класичного набору відомих людству методів наукового пізнання, що будується на формальній логіці і матеріалістичній діалектиці. Так, було використано методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, сходження від абстрактного до конкретного, порівняльно-правовий та інші. Результати. Під час дослідження визначено, що сприяти відновленню справедливості та винайденню істини у спорі ліцензіат може через організацію у себе ефективної правової роботи у компанії, що полягає у чіткій співпраці із органом ліцензування. Для застосування санкцій за порушення господарського законодавства і застосування заходів господарської відповідальності достатньо самого факту правопорушення. Постраждала сторона не повинна збирати і доводити наявність усього складу правопорушення. Віднесення ліцензування до правових форм виконавчої діяльності є важливим його завданням, проте головним завданням залишається здійснення регулюючого впливу з боку держави на діяльність суб’єктів господарювання - ліцензіатів. Виключно за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (зокрема і ліцензійних умов) застосовується санкція у вигляді встановлення індивідуального режиму ліцензування до порушника. За порушення законодавства про ліцензування дія ліцензії може бути зупинена чи припинена повністю або частково. Виявлено особливості у процедурі застосування санкцій до окремих ліцензіатів на прикладі оператора системи передачі електричної енергії. Порядок застосування штрафних санкцій до ліцензіата може варіюватися залежно від ліцензованого виду господарської діяльності. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні пропозиції, за якою після втрати чинності ГК України окремі його норми із розряду легальних мають перейти до розряду доктринальних. Останні можна використовувати для усунення колізій у праві, коли такі виникають. Доктринальні положення запропоновано застосовувати у випадках, коли питання стосується принципів, способів, основоположних засад тощо. Їх треба застосовувати в частині положень про оперативно-господарські санкції, які крім державних і регіональних, галузевих, спеціалізованих НПА мають знаходити місце у господарських договорах і застосовуватися самими суб’єктами господарювання як відповідь на порушення контрагентів. Практична значимість полягає в обґрунтуванні необхідності поширення на різні ліцензовані види господарської діяльності норми частини сьомої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії»: «7. За одне правопорушення на ринку електричної енергії може застосуватися лише один вид санкцій або штраф разом із зупиненням дії ліцензії». Слід трактувати правило покарання ліцензіатів як: за одне порушення – один вид штрафних санкцій, а також розуміти виключення – штраф разом із зупиненням дії ліцензії.; Purpose: to clarify the features of the application of economic, legal, administrative and other sanctions to violators of licensing legislation and to provide proposals for improving relevant procedures and relations. Methodology. The research methodology involves achieving the goal of the article through the application of a classical set of methods of scientific knowledge known to mankind, which is based on formal logic and materialist dialectics. Thus, the methods of analysis and synthesis, induction and deduction, descent from the abstract to the concrete, comparative law and others were used. Results: During the study, it was determined that the licensee can contribute to the restoration of justice and the discovery of the truth in the dispute by organizing effective legal work in the company, which consists in clear cooperation with the licensing authority. To apply sanctions for violations of economic legislation and apply measures of economic and legal liability, the fact of the offense itself is sufficient. The injured party does not have to collect and prove the presence of the entire composition of the offense. Attributing licensing to legal forms of executive activity is its important task, but the main task remains the exercise of regulatory influence by the state on the activities of economic entities - licensees. Only for violations in the field of foreign economic activity (including licensing conditions) is a sanction applied in the form of establishing an individual licensing regime for the violator. For violations of licensing legislation, the license may be suspended or terminated in whole or in part. Peculiarities in the procedure for applying sanctions to individual licensees have been identified using the example of an electricity transmission system operator. The procedure for applying penalties to a licensee may vary depending on the licensed type of economic activity. Originality. The scientific novelty lies in the substantiation of the proposal, according to which, after the Civil Code of Ukraine loses its force, some of its norms should be transferred from the category of legal to the category of doctrinal. The latter can be used to eliminate conflicts in law when such arise. Doctrinal provisions are proposed to be applied in cases where the issue concerns principles, methods, fundamental principles, etc. They should be applied in the part of the provisions on operational-economic sanctions, which, in addition to state and regional, industry, specialized NPA, should find a place in economic contracts and be applied by economic entities themselves as a response to violations by counterparties. The practical significance lies in substantiating the need to extend the provisions of part seven of Article 77 of the Law of Ukraine “On the Electricity Market” to various licensed types of economic activity: “7. For one offense in the electricity market, only one type of sanction or fine may be applied together with the suspension of the license.” The rule for punishing licensees should be interpreted as: for one offense – one type of penalty, and also understand the exclusion – a fine together with the suspension of the license. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16391 Название: Види й організаційно-правові форми інвестиційної та інноваційної діяльності; Types and organizational and legal forms of investment and innovation activity entities Авторы: Деревянко, Богдан Володимирович; Ніколенко, Людмила Миколаївна; Роженко, Олександра Вікторівна; Derevyanko, Bogdan; Nikolenko, Liudmyla; Rozhenko, Oleksandra Аннотация: Мета: класифікувати основні види й організаційно-правові форми суб’єктів інвестиційної та інноваційної діяльності в умовах трансформації організаційно-правової форми підприємства в Україні. Методика передбачає застосування методів аналогії, порівняння, сходження від абстрактного до конкретного і від складного до простого, методів аналізу та синтезу, узагальнення та ін. Так, застосування методу аналогії дозволило навести алегорії з фізичного світу, де панують закони фізики, та екстраполювати їх на відносини у сфері економіки, де діють об’єктивні економічні закони і суб’єктивні закони у вигляді нормативноправових актів, які розробляються і приймаються центральними органами виконавчої і законодавчої влади, голови держави, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування і локальними органами суб’єктів господарювання та їх об’єднань, що діють в економіці. Результати. Під час дослідження визначено і розділено види та організаційно-правові форми суб’єктів інвестиційної та інноваційної діяльності. Показано, що класифікація видів суб’єктів інвестиційної та інноваційної діяльності випливає із функціонального призначення цих суб’єктів і не передбачає обов’- язкової їх легітимації нормами законодавства. Узагальнено основними видами суб’єктів можуть бути держави, міжнародні організації, об’єднання суб’єктів господарювання (юридичних осіб), самі суб’єкти господарювання (юридичні особи), громадяни й іноземці (фізичні особи). Залежно від функціонального призначення у процесах здійснення інвестиційної та інноваційної діяльності серед названих видів інвестиційної та інноваційної діяльності виділяються інвестор, учасник інвестиційної діяльності, інноваційний центр, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор, бізнес-ангел, екосистема стартапів, інноваційна інфраструктура, надавач державної підтримки інноваційної діяльності, національна інноваційна екосистема, стартап, уповноважені органи у сфері інноваційної діяльності, центр спільного розміщення та ін. Наведено класифікацію організаційно-правових форм суб’єктів інвестиційної та інноваційної діяльності: - для індивідуальних учасників – організаційно-правова форма ФОП; - для суб’єктів господарювання (юридичних осіб): 1) організаційно-правові форми господарських товариств – акціонерних, повних, командитних, товариств з обмеженою та товариств із додатковою відповідальністю; 2) організаційно-правові форми виробничих кооперативів; 3) організаційно-правові форми підприємств, установ, організацій; - для об’єднань суб’єктів господарювання (об’єднань юридичних осіб): визначені раніше у главі ХІІ ГК України і такі, що залишилися в актах спеціального законодавства України, організаційно-правові форми об’єднань підприємств (юридичних осіб): асоціації; корпорації; консорціуми; концерни; холдингові компанії; наявні у національному законодавстві інших держав, а також у міжнародному законодавстві форми об’єднань підприємств (юридичних осіб): пули; трести; синдикати; конгломерати та ін., серед яких важливе значення мають утворені у формі корпорації великі ТНК. Наукова новизна полягає у подальшому розвитку пропозиції щодо повернення організаційно-правової форми підприємства у нормативні акти України. Аргументами є поширення організаційно-правової форми підприємства у зарубіжному і міжнародному законодавстві, а також серед суб’єктів економіки (зокрема й у сферах інвестиційної та інноваційної діяльності), у Конституції України та чинних актах загального і спеціального законодавства України, а також у новітньому проєкті закону України «Про підтримку та розвиток інноваційної діяльності» та ін. Практична значимість полягає у можливості внесення змін до законодавства України в частині повернення у правове поле організаційноправової форми підприємства, а також окремих видів суб’єктів інвестиційної та інноваційної діяльності.; Purpose. To classify the main types and organizational and legal forms of investment and innovation entities in the context of the transformation of the organizational and legal form of an enterprise in Ukraine. Methodology. The methodology involves the use of methods of analogy, comparison, convergence from abstract to concrete and from complex to simple, methods of analysis and synthesis, generalization, etc. Thus, the use of the analogy method allowed us to draw allegories from the physical world, where the laws of physics prevail, and extrapolate them to relations in the economic sphere, where objective economic laws and subjective laws operate in the form of regulatory legal acts, which are developed and adopted by central executive and legislative bodies, the head of state, local executive and local selfgovernment bodies, and local bodies of economic entities and their associations operating in the economy. Results: During the study, the types and organizational and legal forms of investment and innovation entities were identified and divided. It was shown that the classifycation of types of investment and innovation entities follows from the functional purpose of these entities and does not provide for their mandatory legitimation by the norms of legislation. In general, the main types of entities can be states, international organizations, associations of economic entities (legal entities), economic entities themselves (legal entities), citizens and foreigners (individuals). Depending on the functional purpose in the processes of investment and innovation activities, among the named types of investment and innovation activities, the following are distinguished: investor, participant in investment activities, innovation center, technopark, technopolis, innovation business incubator, business angel, startup ecosystem, innovation infrastructure, provider of state support for innovation activities, national innovation ecosystem, startup, authorized bodies in the field of innovation activities, colocation center, etc. The classification of organizational and legal forms of investment and innovation activity entities is given: - for individual participants – the organizational and legal form of an individual entrepreneur; - for economic entities (legal entities): 1) organizational and legal forms of business companies – joint-stock, general, limited partnerships, limited partnerships and additional liability companies; 2) organizational and legal forms of production cooperatives; 3) organizational and legal forms of enterprises, institutions, organizations; - for associations of economic entities (associations of legal entities): previously defined in Chapter XII of the Commercial Code of Ukraine and those that remained in acts of special legislation of Ukraine, organizational and legal forms of associations of enterprises (legal entities): associations; corporations; consortiums; concerns; holding companies; forms of associations of enterprises (legal entities) available in the national legislation of other states, as well as in international legislation: pools; trusts; syndicates; conglomerates, etc., among which large TNCs formed in the form of corporations are of great importance. Originality. The scientific novelty lies in the further development of the proposal to return the organizational and legal form of the enterprise to the regulatory acts of Ukraine. The arguments are the spread of the organizational and legal form of the enterprise in foreign and international legislation, as well as among economic entities (including in the spheres of investment and innovation activities), in the Constitution of Ukraine and current acts of general and special legislation of Ukraine, as well as in the latest draft law of Ukraine "On Support and Development of Innovation Activities", etc. The practical significance lies in the possibility of amending the legislation of Ukraine in terms of returning the organizational and legal form of an enterprise, as well as certain types of investment and innovation entities, to the legal field. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16368 Название: Теоретико-методологічні підходи до розуміння правових засад заборони політичних партій в Україні крізь призму концепції войовничої демократії; Theoretical and methodological approaches to understanding the legal basis for banning political parties in Ukraine through the prism of the concept of militant democracy Авторы: Лаврик, Галина Володимирівна; Банний, Ігор Володимирович; Lavryk, Halyna; Bannyi, Ihor Аннотация: Розглянуто теоретико-методологічні підходи до розуміння заборони політичних партій в Україні крізь призму формування і застосування концепції войовничої демократії, також відомої як «обороноздатна демократія», а в міру спорідненості з нею будь-якого варіанту конституційного дизайну, спрямованого на захист конституціоналізму, як «войовничий конституціоналізм». В доктринальному обґрунтуванні концепції войовничої демократії виявлено і викладено формулювання, які стосуються нагальності завдань з формування підвалин забезпечення демократії засобами боротьби з діями та діяльністю, які скасовують або неналежним чином обмежують здійснення окремих основоположних фундаментальних громадянських і політичних прав, як то права на свободу асоціації (об’єднання), введення заборони політичної діяльності. Проаналізовано роздуми прихильників розкриття стану войовничої демократії як обороноздатної демократії, для яких виправданим та очікуваним є формулювання щодо визнання необхідності боротьби із вже «усталеними ворогами», що є боротьбою проти темного минулого, та боротьби з рашизмом, що є боротьбою за нормальне майбутнє, з використанням заходів іншого характеру, які залежно від інтерпретації основоположних конституційних цінностей – людської гідності, свободи, рівності, верховенства права, розглядаються, зокрема, в аспекті етики та чеснот політичної діяльності.; Theoretical and methodological approaches to understanding the ban on political parties in Ukraine are considered through the prism of the formation and application of the concept of militant democracy, also known as “defensible democracy”, and to the extent of its affi nity with any variant of constitutional design aimed at protecting constitutionalism, as “militant constitutionalism”. In the doctrinal substantiation of the concept of militant democracy, formulations are identifi ed and presented that relate to the urgency of the tasks of forming the foundations of ensuring democracy by means of combating actions and activities that abolish or inappropriately restrict the exercise of certain fundamental civil and political rights, such as the right to freedom of association (union), the introduction of a ban on political activity. The reflections of supporters of revealing the state of militant democracy as a defensible democracy are analyzed, for whom the formulation of recognizing the need to fi ght against already “established enemies”, which is a fi ght against the dark past, and the fi ght against racism, which is a fi ght for a normal future, using measures of a diff erent nature, which, depending on the interpretation of fundamental constitutional values – human dignity, freedom, equality, the rule of law, are considered, in particular, in the aspect of ethics and virtues of political activity, is justifi ed and expected. Thanks to the knowledge of the content of legal norms in the process of their interpretation and clarifi cation at various stages of the formation and application of militant democracy, as well as the generalization of the practice of the Constitutional Court of Ukraine and the European Court of Human Rights, it was possible to formulate an attitude towards the completely legal means of banning and canceling the registration of political parties existing within the current toolkit of constitutional democracy, and to give them relevant characteristics. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16359 Название: Захист права власності та інших майнових прав у процедурах банкрутства: урахування досвіду ЄС; Protection of property and other proprietary rights in bankruptcy procedures: the experience of the European Union Авторы: Деревянко, Богдан Володимирович; Ніколенко, Людмила Миколаївна; Роженко, Олександра Вікторівна; Derevyanko, Bogdan; Nikolenko, Liudmyla; Rozhenko, Oleksandra Аннотация: Вступ. Конституція України проголошує захист права власності, а також підтверджує право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Відповідно, право власності та інші майнові права мають гарантуватися засобами державного регулювання. Загрози праву власності та іншим майновим правам громадян і суб’єктів господарювання часто виникають під час застосування процедур банкрутства. У таких випадках захист права власності потрібен не лише боржнику чи банкруту, але й іншим учасникам процедур банкрутства, зокрема кредиторам. Підвищити ступінь захисту права власності та інших майнових прав учасників процедур банкрутства в Україні можливо із використанням досвіду та нормативної бази ЄС як політико-економічної організації, входження до складу якої задекларовано Україною як певне проміжне завдання на шляху до економічного і соціального добробуту держави та громадян. Мета. За мету статті поставлено визначення напрямів підвищення захисту права власності та інших майнових прав у процедурах банкрутства в Україні з урахуванням досвіду і положень інтегрованого спільного законодавства ЄС. Матеріали і методи. Для досягнення мети статті виглядає необхідним застосування відомих класичних, а також відносно нових методів наукового пізнання. Так, важливим буде застосування історико-правового методу, за допомогою якого можна виділити ознаки досліджуваних явищ і процесів у ретроспективі й екстраполювати на сучасність; економіко-правового методу, який дозволить поєднати розуміння об’єктивних економічних законів та суб’єктивних юридичних актів законодавства, прийнятих і виконуваних у суспільстві, на основі чого з’ясувати складні аспекти захисту права власності та інших майнових прав і інтересів учасників процедур банкрутства. Також безумовно важливим буде застосування методу порівняння, за допомогою якого можна буде співставити законодавство і практику застосування процедур банкрутства в окремих державах-членах ЄС та Україні. За допомогою герменевтики можна буде вірно розтлумачити положення і значення нормативних актів держав-членів ЄС та України, а за допомогою аналітико-синтетичного та індуктивного і дедуктивного методів можна буде надати гіпотези та визначити їх достовірність, систематизувати інформацію, піддати її критичному аналізу та вивести обґрунтовані висновки і зробити пропозиції. Результати. Аналіз положень КУзПБ, Директиви Європейського парламенту і Ради ЄС 2019/1023, а також найближчих перспективних змін законодавства ЄС дозволив констатувати перехід українського законодавства про неплатоспроможність у трирічній перспективі (на реалізацію у національному законодавстві держав-членів ЄС положень інтегрованої Директиви про неплатоспроможність відводиться два роки та дев’ять місяців) до стану «кредитороорієнтованого»; визначити напрями підвищення захисту права власності та інших майнових прав у процедурах банкрутства в Україні. Серед останніх організація обміну інформацією про право власності та інші майнові права боржника (банкрута) й інших учасників процедур банкрутства із державами-членами ЄС (після входження України до ЄС); підготовка українських банків до передачі українським та зарубіжним арбітражним керуючим, державним органам і внесення до міжнародних реєстрів інформації про операції із нерухомим і рухомим майном, акціями та майновими правами клієнтів; забезпечення нормативної і практичної можливості оскарження кредиторами угод, укладених боржником стосовно його майнових активів, до початку провадження у справі про банкрутство; запровадження процедури передпакетного продажу потенційним боржником частини свого майна із завершенням договору купівлі-продажу після початку провадження у справі про банкрутство та ін. Перспективи. Подальші дослідження мають спрямовуватися на реалізацію наведених напрямів підвищення захисту права власності та інших майнових прав у процедурах банкрутства в Україні у короткостроковій (трирічній) перспективі.; Introduction. The Constitution of Ukraine proclaims the protection of property rights, and also confi rms the right of everyone to own, use and dispose of their property. The right to property must be guaranteed by means of state regulation. Threats to the property rights of citizens and economic entities often arise during the application of bankruptcy procedures. In such cases, protection of property rights is needed not only by the debtor or bankrupt, but also by other participants in bankruptcy proceedings, in particular creditors. It is possible to increase the degree of protection of property rights in Ukraine using the experience and regulatory framework of the EU as a political and economic organization, membership of which is declared by Ukraine as a certain intermediate task on the way to the economic and social well-being of the state and citizens. Purpose. The purpose of the article is to identify areas for improving the protection of property rights in bankruptcy procedures in Ukraine, taking into account the experience and provisions of integrated common EU legislation. Materials and methods. The study employs an integrated methodological framework combining classical and contemporary approaches, including the historical-legal, economic-legal, comparative and hermeneutic methods, alongside analytical-synthetic, inductive and deductive reasoning. Results. Analysis of the provisions of the Code of Ukraine on Bankruptcy Procedures, Directive 2019/1023 of the European Parliament and of the Council of the EU, as well as the nearest prospective changes in EU legislation allowed us to state the transition of Ukrainian insolvency legislation in a three-year perspective (two years and nine months are allocated for the implementation of the provisions of the Integrated Insolvency Directive into the national legislation of the EU Member States) to the state of «creditor-oriented»; to identify areas for increasing the protection and public-legal protection of property rights in bankruptcy procedures in Ukraine. Among the latter are the organization of information exchange on the ownership of the debtor (bankrupt) and other participants in bankruptcy proceedings with EU member states (after Ukraine’s accession to the EU); preparation of Ukrainian banks for the transfer to Ukrainian and foreign arbitration managers, state bodies and entry into international registers of information on transactions with real estate and movable property, shares and property rights of clients; ensuring the regulatory and practical possibility for creditors to challenge agreements concluded by the debtor regarding his property assets before the commencement of bankruptcy proceedings; introduction of a procedure for Pre-pack proceedings sale by a potential debtor of part of his property with the completion of the purchase and sale agreement after the commencement of bankruptcy proceedings, etc. Prospects. Further research should be aimed at implementing the above directions for increasing the protection of property rights and other property rights in bankruptcy procedures in Ukraine in the shortterm (three-year) perspective. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16354 Название: Судовий прецедент в acquis Європейського Союзу та господарському процесі України; Judicial precedent in the Acquis of the European Union and the commercial procedure of Ukraine Авторы: Деревянко, Богдан Володимирович; Ніколенко, Людмила Миколаївна; Роженко, Олександра Вікторівна; Derevyanko, Bogdan; Nikolenko, Liudmyla; Rozhenko, Oleksandra Аннотация: Статтю присвячено дослідженню ролі і значення судового прецедента в ЄС та господарському процесі України. Ціллю статті є з’ясування значення рішень Суду ЄС, ЄСПЛ, Конституційного суду України, Касаційного господарського суду у складі Верховного суду України, судів апеляційної інстанції, національних судів держав-членів ЄС у діяльності судів господарської юрисдикції України та визначення правил їх застосування чи використання під час господарських спорів і ухвалення власних рішень останніми. Було застосовано відомі методи, що спираються на матеріалістичну діалектику: порівняльно-правовий метод, аналітикосинтетичний метод, метод узагальнення, історико-правовий метод та ін. Показано, що через зближення основних правових систем у державах-членах ЄС, абсолютна більшість із яких належить до держав романо-германської правової системи, роль судового прецедента зростає. Намагання України модернізувати економічні відносини і набути членства в ЄС викликало взяття зобов’язання із забезпечення єдності судової практики, що сприяє формуванню аналогів прецедентів у господарському судочинстві і частому застосуванню судових рішень, ухвалених рініше іншими судами. Проте у самому ЄС не визначено критерії обов’язковості застосування тих чи інших рішень Суду ЄС, через що такі рішення часто беруться до уваги суддями вибірково. Відповідно, рішення, ухвалені Судом ЄС, національними судами держав-членів ЄС, які є державами романо-германської правовоїсистеми, та України, не можуть вважатися судовими прецедентами у розумінні держав англо-саксонської правової системи. Зроблено висновок про потребу в обов’язковому врахуванні господарськими судами України рішень Суду ЄС, ЄСПЛ, Конституційного суду України, Касаційного господарського суду у складі Верховного суду України, судів апеляційної інстанції, національних судів держав-членів ЄС. Проте ці рішення не повинні братися як норми права, а рішення українськими судами мають прийматися на основі норм Конституції України, законів і підзаконних актів України, а також норми актів міжнародних інституцій, згоду на обов’язковість застосування яких раніше було надано Верховною Радою України. Перспективами майбутніх наукових розвідок окреслено вироблення критеріїв і меж застосування судами рішень Суду ЄС і попередніх рішень національних судів. До таких розвідок мають долучитися і науковці з України.; The article is devoted to the study of the role and signifi cance of judicial precedent in the European Union and the commercial procedure of Ukraine. The purpose of the article is to clarify the signifi cance of the decisions of the Court of Justice of the European Union, the European Court of Human Rights, the Constitutional Court of Ukraine, the Commercial Cassation Court within the Supreme Court of Ukraine, courts of appeal, and national courts of the EU Member States in the activities of the commercial courts of Ukraine, as well as to determine the rules for their application or use in the course of commercial disputes and in rendering judicial decisions by the latter. The study employs well-known methods based on materialist dialectics, including the comparative legal method, the analytical-synthetic method, the method of generalization, the historical-legal method, and others. It is demonstrated that, due to the convergence of the principal legal systems in the EU Member States, the overwhelming majority of which belong to the civil law tradition, the role of judicial precedent is increasing. Ukraine’s efforts to modernize economic relations and obtain membership in the European Union have resulted in the assumption of obligations aimed at ensuring the uniformity of judicial practice, which contributes to the formation of precedent-like analogues in commercial litigation and the frequent application of judicial decisions previously rendered by other courts. However, the European Union itself has not established clear criteria regarding the binding force of particular decisions of the Court of Justice of the European Union, as a result of which such decisions are often taken into account selectively by judges. Accordingly, decisions rendered by the Court of Justice of the European Union, by national courts of the EU Member States belonging to the civil law legal tradition, and by Ukrainian courts cannot be regarded as judicial precedents in the sense understood within the Anglo-Saxon legal system. The article concludes that commercial courts of Ukraine should obligatorily take into account the decisions of the Court of Justice of the European Union, the European Court of Human Rights, the Constitutional Court of Ukraine, the Commercial Cassation Court within the Supreme Court of Ukraine, courts of appeal, and national courts of the EU Member States. At the same time, such decisions should not be treated as legal norms, whereas decisions rendered by Ukrainian courts must be based on the provisions of the Constitution of Ukraine, laws and subordinate legislation of Ukraine, as well as on the provisions of acts of international institutions, the binding force of which has previously been approved by the Verkhovna Rada of Ukraine. The prospects for future scholarly research include the development of criteria and limits for the application by courts of the decisions of the Court of Justice of the European Union and previous decisions of national courts. Ukrainian scholars should also contribute to such research. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16353 Название: Державотворча функція української мови Авторы: Лаврик, Галина Володимирівна 1998-01-01T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16352 Название: Legislative and normative-legal ersuring of satisfaction assistance of economic, social and other needs of cooperative organizations members in Ukraine; Законодавче та нормативно-правове забезпечення сприяння задоволенню економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій в Україні Авторы: Lavryk, H. V.; Лаврик, Галина Володимирівна Аннотация: The article investigates the legislative and normative-legal ensuring of satisfaction assistance of economic, social and other needs of cooperative organizations members that provides achieving the goal, the main objectives of cooperation, establishing the proper functioning of the cooperative system as a whole. It deals with the role of the legislative and normative-legal ensuring in increasing its capacity in the economic, social, humanitarian and cultural state activities and intersectoral areas.; У статті досліджено законодавче та нормативно-правове забезпечення сприяння задоволенню економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій, що забезпечує досягнення мети, виконання основних завдань кооперації та налагодження належного функціонування кооперативної системи в цілому. Розглянуто роль законодавчого та нормативно-правового забезпечення у підвищенні її потенціалу в економічній, соціальній, гуманітарній та культурній сферах діяльності держави, а також у міжсекторальних напрямах. 2013-01-01T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16350 Название: Посилення забезпечення кібербезпеки правовими та адміністративними методами; Strengthening cybersecurity through legal and administrative methods Авторы: Деревянко, Богдан Володимирович; Derevyanko, Bogdan Аннотация: 23 грудня 2024 року до Верховної Ради України було подано проєкт закону України «Про Кіберсили Збройних Сил України», який станом на початок березня 2026 року очікував на друге читання. Проєкт складається лише із шести статей, якими буде закладено основу діяльності нових сил у складі ЗСУ. У випадку прийняття відповідного закону, останнім визначатиметься правовий статус, основні завдання, компетенція, структура, фінансування та матеріально-технічне забезпечення Кіберсил ЗСУ та інші аспекти діяльності нової складової ЗСУ. Визнано прогресивний та інноваційний характер утворення Кіберсил ЗСУ як окремої складової ЗСУ, які на постійній основі стримуватимуть агресію в кіберпросторі або з його використанням в мирний час та надаватимуть відсіч агресору в особливий період.; On December 23, 2024, a draft law of Ukraine «On the Cyber Forces of the Armed Forces of Ukraine» was submitted to the Verkhovna Rada of Ukraine, which as of early March 2026 was awaiting a second reading. The draft consists of only six articles, which will lay the foundation for the activities of the new forces within the Armed Forces of Ukraine. If the relevant law is adopted, the latter will determine the legal status, main tasks, competence, structure, financing and material and technical support of the Cyber Forces of the Armed Forces of Ukraine and other aspects of the activities of the new component of the Armed Forces of Ukraine. The progressive and innovative nature of the formation of the Cyber Forces of the Armed Forces of Ukraine as a separate component of the Armed Forces of Ukraine, which will constantly deter aggression in cyberspace or with its use in peacetime and will repel the aggressor in a special period, was recognized. 2026-03-26T00:00:00Z