http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/8 2026-11-10T00:26:10Z 2026-11-10T00:26:10Z Ніколенко, Людмила Миколаївна Деревянко, Богдан Володимирович Роженко, Олександра Вікторівна Nikolenko, Liudmyla Derevyanko, Bogdan Rozhenko, Oleksandra http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16724 2026-11-09T13:59:55Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Формування принципів розвитку законодавства про банкрутство у контексті відповідної наукової концепції; Formation of the principles of bankruptcy legislation development in the context of the relevant scientific concept Авторы: Ніколенко, Людмила Миколаївна; Деревянко, Богдан Володимирович; Роженко, Олександра Вікторівна; Nikolenko, Liudmyla; Derevyanko, Bogdan; Rozhenko, Oleksandra Аннотация: Мета. Метою статті є переосмислення законодавства України про банкрутство, виявлення та уточнення концептуальних засад і принципів розвитку законодавства про банкрутство. Методи дослідження. Підготовка статті стала можливою внаслідок вивчення та критичного аналізу положень Наукової концепції розвитку законодавства про банкрутство, норм КУзПБ, актів спеціального законодавства ЄС та України про банкрутство, положень правозастосовної практики, зокрема рішень судів та ін. Досягти мети статті можливо через застосування методів моделювання, економіко-правового та історико-правового, методів аналізу та синтезу, порівняльноправового, методу систематизації та ін. Результати. Наукова новизна полягає у виявленні й уточненні концептуальних засад і принципів розвитку законодавства про банкрутство. Серед важливих концептуальних засад виявлено і схарактеризовано засаду, що полягає у максимізації результату для сукупності кредиторів при забезпеченні справедливого розподілу ризиків і втрат неплатоспроможності; засаду, що полягає у забезпеченні балансу інтересів учасників провадження; принцип добросовісності; засади доказової орієнтованості законодавчої політики та функціональної європеїзації; принцип правової визначеності; принцип правового мінімалізму. Висновки. Підсумовано, що правовий механізм розвитку законодавства України про банкрутство має спрямовуватися не на збереження боржника будь-якою ціною і не на його максимально швидку ліквідацію, а на вибір оптимального способу врегулювання неплатоспроможності, який забезпечить найбільшу економічну вартість порівняно з реально доступними альтернативами. Показано, що при обранні способу врегулювання неплатоспроможності принцип більшості не може бути абсолютним, а перспективна модель законодавства повинна поєднувати кредиторську автономію з судовим контролем за законністю, добросовісністю та недопущенням зловживання правом, не підміняючи при цьому економічні рішення кредиторів судовою дискрецією. Показано, що у контексті адаптації господарського процесуального законодавства України до законодавства ЄС особливого значення набуває узгодження національних процесуальних механізмів із європейськими стандартами судового захисту. Показано необхідність утримання від перевантаження нормативних актів зайвими положеннями та від перенесення формулювань судових рішень до КУзПБ. Адаптація українського законодавства про банкрутство повинна визначатися не кількістю текстуально імплементованих положень, а спроможністю українського правового механізму забезпечувати досягнення результату, максимально прийнятного для боржника (банкрута), кредиторів і держави.; Purpose. The purpose of this article is to reconsider Ukrainian bankruptcy legislation and to identify and clarify the conceptual foundations and principles underlying the development of bankruptcy legislation. Research methods. The article is based on a study and critical analysis of the provisions of the Scientific Concept for the Development of Bankruptcy Legislation, the Code of Ukraine on Bankruptcy Procedures (CUBP), specific legislative acts of the European Union and Ukraine governing bankruptcy, and legal practice, including court decisions. The research employs modelling, economic and legal analysis, historical and legal analysis, analysis and synthesis, comparative legal analysis, and systematization. Results. The scientific novelty of the study lies in identifying and refining the conceptual foundations and principles governing the development of bankruptcy legislation. The key conceptual foundations identified and characterized include maximizing the overall outcome for creditors as a collective while ensuring an equitable distribution of insolvency-related risks and losses; maintaining a balance of interests among participants in insolvency proceedings; the principle of good faith; evidence-based legislative policymaking; functional Europeanization; the principle of legal certainty; and the principle of legal minimalism. Conclusions. It is concluded that the legal framework for the development of Ukrainian bankruptcy legislation should be directed neither towards preserving the debtor at any cost nor towards achieving the debtor’s liquidation as quickly as possible. Instead, it should focus on selecting the optimal method of resolving insolvency that generates the greatest economic value compared with realistically available alternatives. The study demonstrates that the majority principle cannot be absolute when selecting a method of resolving insolvency. A prospective legislative model should combine creditor autonomy with judicial oversight of legality, good faith, and the prevention of abuse of rights, without substituting judicial discretion for creditors’ economic decisions. It is further demonstrated that, in the context of aligning Ukrainian commercial procedural legislation with EU law, harmonizing national procedural mechanisms with European standards of judicial protection is of particular importance. The study also establishes the need to avoid overloading legislative acts with unnecessary provisions and incorporating wording from judicial decisions into the CUBP. The adaptation of Ukrainian bankruptcy legislation should be assessed not by the number of provisions incorporated verbatim into national law, but by the capacity of the Ukrainian legal framework to achieve an outcome that is as acceptable as possible to the debtor (bankrupt), creditors, and the state.

2026-01-01T00:00:00Z Шимановська-Діанич, Людмила Михайлівна Єжелий, Юрій Олексійович http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16723 2026-11-09T13:59:06Z 2026-10-26T00:00:00Z

Название: Висновок про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації Литвинюка Максима Васильовича на тему «Управління економічною рівновагою аграрного підприємства в контексті реалізації концепції сталого розвитку» поданої на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 07 «Управління та адміністрування» за спеціальністю 073 «Менеджмент» Авторы: Шимановська-Діанич, Людмила Михайлівна; Єжелий, Юрій Олексійович

2026-10-26T00:00:00Z Вовк, Вячеслав Олексійович http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16722 2026-11-06T14:19:39Z 2026-11-06T00:00:00Z

Название: Параметри пневмосепаратора для калібрування насіння Авторы: Вовк, Вячеслав Олексійович

2026-11-06T00:00:00Z Cеменов, Анатолій Олексійович http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16721 2026-11-06T14:13:39Z 2026-11-06T00:00:00Z

Название: Обґрунтування параметрів установки для бактеридного знезараження транспортувальної тари Авторы: Cеменов, Анатолій Олексійович

2026-11-06T00:00:00Z Федоскін, Владислав Валерійович Fedoskin, V. http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16720 2026-11-06T14:12:48Z 2026-11-05T00:00:00Z

Название: Соціально-психологічне забезпечення системи управління підприємством в умовах кризи; Social and Psychological Support of the Enterprise Management System under Crisis Conditions Авторы: Федоскін, Владислав Валерійович; Fedoskin, V. Аннотация: У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення важливого науково-прикладного завдання, що полягає у розвитку теоретико-методичних засад і розробленні практичного інструментарію соціально-психологічного забезпечення системи управління підприємством в умовах кризи, спрямованого на підвищення ефективності управлінської діяльності, адаптивності персоналу та організаційної стійкості. Уточнено теоретичні засади соціально-психологічного забезпечення системи управління підприємством та поняття «критичний соціально-психологічний вузол», який запропоновано розглядати як структурний елемент системи, що визначає рівень кадрової стабільності, адаптивності, внутрішньої взаємодії та організаційної резильєнтності. Розроблено комплексний методичний підхід до оцінювання соціально-психологічного забезпечення системи управління підприємством, який базується на поєднанні анкетування персоналу, HR-аналітики, інтегрального оцінювання, GAP-, профільного, сценарного та кореляційного аналізу. У роботі досліджено особливості функціонування агропромислових підприємств України в умовах кризового середовища та визначено основні соціально-психологічні наслідки кризових трансформацій, серед яких погіршення психологічного клімату, зростання рівня невизначеності, емоційного виснаження та опору змінам. На прикладі ТОВ «АПК «НОВААГРО» проведено комплексне оцінювання соціально-психологічного забезпечення системи управління, ідентифіковано критичні соціально-психологічні вузли та визначено їх вплив на організаційну стійкість підприємства. Запропоновано концептуальну мережево-вузлову модель розвитку системи соціально-психологічного забезпечення управління, що дає змогу визначати пріоритетні напрями управлінського впливу та підвищувати організаційну резильєнтність підприємства. Удосконалено архітектуру адаптивних управлінських рішень щодо розвитку системи соціально- психологічного забезпечення та розроблено адаптивну систему моніторингу і прогнозування стану критичних соціально-психологічних вузлів на основі інформаційно-аналітичної системи AgroResilience Monitor (ARM). Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання для підвищення ефективності системи управління підприємствами в умовах кризи шляхом розвитку адаптивності персоналу, зміцнення психологічної стійкості працівників та забезпечення організаційної резильєнтності.; The dissertation presents a theoretical generalization and proposes a solution to an important scientific and applied problem concerning the development of theoretical and methodological foundations and practical tools for social and psychological support of the enterprise management system under crisis conditions aimed at improving management efficiency, personnel adaptability, and organizational resilience. The theoretical foundations of social and psychological support of the enterprise management system have been refined, and the concept of a “critical social and psychological node” has been clarified. It is defined as a structural element of the system that determines the level of personnel stability, adaptability, internal interaction, and organizational resilience. A comprehensive methodological approach to assessing the social and psychological support of the enterprise management system has been developed, based on the integration of personnel surveys, HR analytics, integral assessment, GAP analysis, profile analysis, scenario analysis, and correlation analysis. The study investigates the peculiarities of the functioning of Ukrainian agroindustrial enterprises in a crisis environment and identifies the main social and psychological consequences of crisis transformations, including deterioration of the psychological climate, increased uncertainty, emotional exhaustion, and resistance to change. Based on the case study of LLC “APK NOVAAGRO”, a comprehensive assessment of the social and psychological support of the management system was conducted, critical social and psychological nodes were identified, and their impact on the organizational resilience of the enterprise was determined. A conceptual network-node model for the development of the social and psychological support system of enterprise management has been proposed. The model makes it possible to identify priority areas of managerial influence and enhance organizational resilience. The architecture of adaptive managerial decision-making for the development of the social and psychological support system has been improved, and an adaptive system for monitoring and forecasting the state of critical social and psychological nodes has been developed based on the AgroResilience Monitor (ARM) information and analytical system. The practical significance of the obtained results lies in the possibility of their application for improving the effectiveness of enterprise management systems under crisis conditions through enhancing personnel adaptability, strengthening employees’ psychological resilience, and ensuring organizational resilience.

2026-11-05T00:00:00Z Дудник, Світлана Олексіївна Dudnyk, S. O. http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16719 2026-11-06T13:44:50Z 2026-11-05T00:00:00Z

Название: Управління інноваційними проєктами в готельному господарстві: виклики та успішні стратегії; Management of Innovative Projects in the Hotel Industry: Challenges and Successful Strategies Авторы: Дудник, Світлана Олексіївна; Dudnyk, S. O. Аннотация: Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності: 073 Менеджмент. – Полтавський університет економіки і торгівлі. – Полтава, 2026. У дисертації систематизовано наукові підходи до розуміння суті інновацій, інноваційної діяльності та інноваційних проєктів у сфері послуг. Обґрунтовано, що інновації в готельному господарстві мають сервісно-орієнтований характер, а їх результативність проявляється одночасно в операційних, фінансових, клієнтських, цифрових, репутаційних та екологічних ефектах. Визначено основні чинники, що зумовлюють необхідність управління інноваційними проєктами в контексті інноваційного розвитку готельних підприємств: цифровізація бізнес-процесів, зміна поведінки споживачів, зростання ролі онлайн-каналів продажу, потреба у персоналізації сервісу, посилення кіберризиків, ресурсні обмеження та актуалізація ESG-підходів. Здійснено комплексне аналітичне дослідження практик упровадження інновацій у готелях категорії «чотири зірки» світу й України; проведено поглиблений кейсовий аналіз управління інноваційними проєктами на прикладі готелів «Палаццо» і «Галерея» у місті Полтава. Встановлено, що управління інноваційними проєктами в контексті інноваційного розвитку українських готелів у 2020–2024 роках мав переважно адаптаційний і поетапний характер, а найбільш поширеними були інновації, спрямовані на забезпечення безпечного сервісу, цифровізації операційних процесів і підтримку продажів. Виявлено нерівномірність цифрової зрілості готельних підприємств, що зумовлена масштабом діяльності, типом управління, фінансовими можливостями, кадровими компетенціями, інфраструктурною готовністю та рівнем мережевої інтегрованості. За результатами дослідження виокремлено дві моделі інноваційного розвитку в контексті управління інноваційними проєктами готельних підприємств: локально-адаптивну та мережево-адаптивну. Локально-адаптивна модель характерна для підприємств із більш обмеженою ресурсною базою, які орієнтуються на поступове впровадження рішень швидкого операційного ефекту та нижчої капіталомісткості. Мережево-адаптивна модель властива готелям, інтегрованим у корпоративний контур управління, де інновації реалізуються більш системно завдяки стандартизації процесів, цифровим каналам продажу, програмам лояльності, організаційній підтримці та ширшим можливостям реінвестування. У дисертації обґрунтовано авторську концептуальну модель управління інноваційними проєктами у контексті інноваційного розвитку готельного підприємства, яка поєднує ресурсно-фінансові передумови, управлінсько-координаційний блок, інструментально-інноваційний контур, систему оцінювання результатів і механізм зворотного зв’язку. Доведено, що ефективне управління інноваційними проєктами має базуватися на узгодженні капітальних і операційних витрат, використанні фінансових і нефінансових KPI, пріоритизації інноваційних проєктів, оцінюванні ризиків, розвитку цифрових і сервісних компетенцій персоналу та інтеграції інноваційної політики у стратегічний контур управління підприємством. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання запропонованих положень і рекомендацій для вдосконалення фінансово-економічних механізмів управління інноваційними проєктами готельних підприємств, підвищення ефективності управління інноваційними проєктами, обґрунтування інноваційного бюджетування, вибору цифрових інструментів, оцінювання інноваційного потенціалу та формування адаптивних стратегій розвитку.; The dissertation systematizes scientific approaches to understanding the essence of innovation, innovation activity, and innovative projects in the service sector. It is substantiated that innovations in the hotel industry are service-oriented, while their effectiveness is manifested simultaneously in operational, financial, customer-related, digital, reputational, and environmental effects. The main factors determining the need for innovative development of hotel enterprises are identified: digitalization of business processes, changes in consumer behavior, the growing role of online sales channels, the need for service personalization, increasing cybersecurity risks, resource constraints, and the growing relevance of ESG approaches. A comprehensive analytical study of innovation implementation practices in four-star hotels around the world and in Ukraine was conducted; an in-depth case study of innovation project management was carried out using the “Palazzo” and “Gallery” hotels in Poltava as examples. It was found that innovation project management in the context of the innovative development of Ukrainian hotels in 2020–2024 was predominantly adaptive and phased in nature, with the most common innovations aimed at ensuring safe service, digitizing operational processes, and supporting sales. Variations in the digital maturity of hotel enterprises were identified, which are determined by the scale of operations, management style, financial capabilities, staff competencies, infrastructure readiness, and the level of network integration. Based on the study’s findings, two models of innovative development have been identified in the context of managing innovation projects at hotel enterprises: the locally adaptive model and the network-adaptive model. The locally adaptive model is characteristic of enterprises with a more limited resource base, which focus on the gradual implementation of solutions that yield rapid operational results and require lower capital investment. The network-adaptive model is typical of hotels integrated into a corporate management framework, where innovations are implemented more systematically thanks to process standardization, digital sales channels, loyalty programs, organizational support, and broader opportunities for reinvestment. This dissertation presents a well-founded conceptual model for managing innovation projects in the context of the innovative development of a hotel enterprise, which combines resource and financial prerequisites, a management and coordination component, an instrumental and innovative loop, a results evaluation system, and a feedback mechanism. It is demonstrated that effective management of innovation projects must be based on balancing capital and operating expenses, utilizing financial and non-financial KPIs, prioritizing innovation projects, assessing risks, developing staff’s digital and service competencies, and integrating innovation policy into the strategic framework of enterprise management. The practical significance of the results obtained lies in the possibility of using the proposed provisions and recommendations to improve the financial and economic mechanisms for managing innovation projects at hotel enterprises, increase the effectiveness of innovation project management, justify innovation budgeting, selecting digital tools, assessing innovation potential, and formulating adaptive development strategies.

2026-11-05T00:00:00Z Новікова, Ольга Володимирівна Novikova, O. V. http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16718 2026-11-06T13:28:38Z 2026-11-05T00:00:00Z

Название: Розвиток електронної комерції та інтернет-торгівлі в умовах цифровізації національної економіки; Development of Electronic Commerce and Internet Trade in the Context of the Digitalisation of the National Economy Авторы: Новікова, Ольга Володимирівна; Novikova, O. V. Аннотация: Дисертацію присвячено розвитку теоретико-методичних засад та аналітичного інструментарію дослідження електронної комерції й інтернет-торгівлі в умовах цифровізації національної економіки. Обґрунтовано послідовність переходу від визначення досліджуваного явища до його вимірювання, моделювання та підготовки управлінських рішень. Метою роботи є поглиблення відповідних теоретичних положень і розроблення інструментів оцінювання, прогнозування та стратегічно-регуляторного забезпечення розвитку цифрової торгівлі. Методологічну основу становлять системний, процесний, інституційний і структурно-функціональний підходи. Історико-генетичний та термінологічний аналізи поєднано зі статистичними порівняннями, панельною регресією, кейс-методом і фінансовою діагностикою. Інформаційну базу сформовано з матеріалів Держстату, Національного банку України, Eurostat, OECD, відкритих матеріалів платформ і звітності підприємства. Прогнозні методи зіставлено за послідовною позавибірковою перевіркою, а стратегічні альтернативи досліджено засобами SWOT-, PEST- і TOWS-аналізу. Уточнено співвідношення електронної комерції та інтернет-торгівлі за функціональною широтою процесів і цифровим середовищем здійснення операції. Інтернет-замовлення визначено як ознаку торговельного каналу, а маркетинг, платежі, логістику, інформаційний супровід і сервіс розглянуто у складі ширшої комерційної системи. Концептуальні положення щодо цифровізації розвинено через узгодження інфраструктурно-технологічного, інституційного, організаційно-процесного та результативно-ризикового блоків. Це конкретизує відмінності між цифровою спроможністю, результативністю її реалізації та ефективністю використання ресурсів. Удосконалено систему вимірювання результативності інтернет-торгівлі шляхом поєднання товарно-транзакційного й платіжного контурів із ринковим, каналовим, платіжно-інфраструктурним і мікроопераційним рівнями аналізу. Реєстр порівнюваності фіксує межі сукупності, повноту спостереження та методичні розриви. Упродовж 2020–2025 рр. посилення цифрового каналу в українській роздрібній торгівлі відображає підвищення його частки в товарообороті підприємств із 2,10 до 4,37 %. Економічну інтерпретацію цієї динаміки пов’язано з номінальним масштабом продажів, змінами охоплення та умовами використання ресурсів. На цій основі сформовано систему KPI замовлень, клієнтської цінності, виконання, витрат і ризиків. Їх операціоналізацію пов’язано з єдиними ідентифікаторами замовлення, статусами оплати, доставки й повернення. Панельний аналіз даних ЄС-27 за 2020–2024 рр. використано для оцінювання зв’язків кадрових, інфраструктурних і попитових чинників із розвитком електронної комерції. Авторське уточнення розмежовує формування цифрової спроможності та її комерціалізацію через ринкову пропозицію, бізнес-процеси й поведінку покупців. Таке розмежування визначає економічний зміст статистичних оцінок і напрями дослідницьких гіпотез. Українську траєкторію розглянуто окремо з урахуванням воєнних, логістичних та інституційних умов. За матеріалами платформ і фінансової звітності ТОВ «РОЗЕТКА. УА» розкрито зв’язок цифрових спроможностей з операційними та фінансовими сигналами. Бізнес-модель узгоджено з наскрізними процесами й цифровим контуром даних у гібридній конфігурації регламентованих критичних операцій та адаптивних клієнтських процесів. Порівняння моделей Китаю, США, Польщі й України доповнено розмежуванням платформної координації та національного середовища довіри, логістики, платежів і регулювання. Це створює основу для добору механізмів адаптації зарубіжних практик. У кейсі платформи розширення обороту зіставлено зі зміною маржинальності, оборотності та операційного грошового потоку. Це конкретизує підстави контролю запасів, витрат на виконання замовлень і потреби в оборотному капіталі. Уточнено рамку вибору прогнозної моделі для коротких цифрових рядів, у якій економічний зміст платіжного показника-проксі поєднано з позавибірковою точністю, стійкістю ранжування та ціною операційної помилки. Нейромережеву модель зіставлено з експоненційним згладжуванням, SARIMA, сезонним наївним прогнозом і градієнтним бустингом. Модельні оцінки використано для обґрунтування сценарної перевірки навантаження на платіжну інфраструктуру, логістику й сервіс. Розроблено інтегровану ризикову та регуляторно-платформну діагностику, що пов’язує зовнішній чинник зі спроможністю або вразливістю, процесним чи фінансовим сигналом та управлінською дією. Дворівнева рамка корпоративної адаптації поєднує універсальні стратегічні контури з картою сигналів конкретної платформи. Рекомендації диференційовано для маркетплейсу, омніканального ритейлера та самостійного інтернет-продавця. Державні вимоги й внутрішні правила платформи узгоджено за циклом «вимога – контроль – сигнал – управлінська реакція». Практичне значення результатів полягає в обґрунтуванні цифрових ініціатив, побудові системи KPI й ризик-реєстру, організації управлінського контролю економіки замовлення та реагування на порушення торговельних процесів.; The dissertation develops the theoretical and methodological foundations and analytical tools for studying electronic commerce and internet trade in the context of the digitalisation of the national economy. It establishes a sequence linking the definition of the research object to measurement, modelling and managerial decision support. The study aims to advance the relevant theoretical propositions and provide tools for assessing, forecasting and supporting the strategic and regulatory development of digital trade. The methodology combines systems, process, institutional and structuralfunctional approaches. Historical and terminological analysis is integrated with statistical comparisons, panel regression, case studies and financial diagnostics. The evidence base comprises materials from the State Statistics Service of Ukraine, the National Bank of Ukraine, Eurostat and the OECD, public platform documentation and company financial statements. Forecasting methods are compared using sequential out-of-sample validation, while strategic alternatives are examined through SWOT, PEST and TOWS analysis. Electronic commerce and internet trade are distinguished by the functional scope of their processes and the digital environment in which transactions take place. An internet order identifies the trading channel, while marketing, payments, logistics, information support and service form a broader commercial system. The conceptual account of digitalisation links infrastructure and technology, institutions, organisational processes, and performance and risk. This framework clarifies the relationship between digital capability, the performance of its implementation and the efficiency of resource use. The performance measurement system integrates merchandise and transaction data with a distinct payment data layer across market, channel, payment infrastructure and micro-operational levels. A comparability register records population boundaries, observation coverage and methodological breaks. In Ukrainian retailing during 2020–2025, the increasing share of online sales, from 2.10 to 4.37 per cent of enterprise turnover, indicates the growing importance of the digital channel. The interpretation considers nominal sales, changes in coverage and conditions of resource use. The resulting KPI system covers orders, customer value, fulfilment, costs and risks. Operational measurement uses consistent order identifiers and records of payment, delivery and return status. Panel analysis of EU-27 data for 2020–2024 examines the associations of workforce, infrastructure and demand factors with electronic commerce. The contribution distinguishes the formation of digital capability from its commercialisation through market supply, business processes and buyer behaviour. This distinction supports the economic interpretation of statistical estimates and the formulation of research hypotheses. Ukraine's trajectory is considered separately in relation to wartime, logistical and institutional conditions. Platform cases and the financial statements of a Ukrainian marketplace's legal entity connect digital capabilities with operational and financial signals. The business model is linked to end-to-end processes and a digital data layer in a hybrid configuration of regulated critical operations and adaptive customer processes. Comparing China, the United States, Poland and Ukraine distinguishes platform coordination from national conditions of trust, logistics, payments and regulation. The comparison supports the selection of mechanisms for adapting international practices. Sales expansion is assessed alongside margins, turnover ratios and operating cash flow to identify priorities for inventory control, order fulfilment costs and working capital management. The framework for selecting forecasting models for short digital series combines the economic meaning of a payment proxy, out-of-sample accuracy, ranking stability and the operational cost of error. A neural network is compared with exponential smoothing, SARIMA, a seasonal naive forecast and gradient boosting. Model estimates support scenario-based assessment of the load on payment infrastructure, logistics and customer service, linking statistical performance with the intended managerial use of forecasts. Integrated risk and regulatory-platform diagnostics link an external factor to a capability or vulnerability, an operational or financial signal and a managerial action. A two-level corporate adaptation framework combines general strategic dimensions with a map of signals for a specific platform. Recommendations distinguish marketplaces, omnichannel retailers and independent online sellers. State requirements and internal platform rules are connected through a requirementcontrol-signal-response cycle. The practical contribution comprises criteria for selecting digital initiatives, developing KPIs and risk registers, monitoring order economics and responding to disruptions in trading processes.

2026-11-05T00:00:00Z Дорошенко, Владислав Володимирович Doroshenko, V. V. http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16717 2026-11-06T09:14:50Z 2026-11-05T00:00:00Z

Название: Антикризове управління підприємством в умовах воєнного стану та повоєнний період; Crisis Management of an Enterprise under Martial Law and in the Postwar Period Авторы: Дорошенко, Владислав Володимирович; Doroshenko, V. V. Аннотация: Дисертацію присвячено розвитку теоретичних засад і практичних рекомендацій щодо антикризового управління підприємством в умовах воєнного стану та в повоєнний період. Мета дослідження полягає в узгодженні діагностики кризового стану, вибору ресурсно забезпечених рішень і переходів до відновлення. Об’єктом дослідження є процес антикризового управління підприємством, предметом – його теоретичні, методичні та прикладні засади за тривалих воєнних порушень. Уточнено зміст антикризового управління як процесу підготовки, прийняття, виконання та перегляду рішень щодо збереження критичних функцій, стабілізації й відновлення діяльності. Розмежовано категорії стійкості, життєздатності, економічної безпеки та безперервності. Систематизовано загрози з урахуванням джерела, експозиції, внутрішніх залежностей, керованості й часу реагування. Для молокопереробного виробництва враховано швидкопсувність продукції та взаємозалежність постачання, енергозабезпечення, охолодження і збуту. Системний і процесний підходи поєднано з порівняльним та коефіцієнтним аналізом, документальним оцінюванням практик, формальною перевіркою й сценарним моделюванням. База охоплює 28 спостережень за чотирма підприємствами у 2019–2025 роках. Реєстр версій містить звітні й порівняльні значення, а грошові дані ПрАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» за 2023–2024 роки звірено з аудованим звітом. Пропуски залишено без заміни нулями. Ретроспективні уточнення відокремлено від інформації, доступність якої на дату рішення доведена. Додатковим емпіричним методом стало основне структуроване опитування 22 респондентів від 14 суб’єктів: 11 представників трьох інших переробників, дев’яти ФОП розширеного добору та двох постачальників. Для кожної групи окремо проаналізовано повідомлені практики, оцінки інструментів і ситуаційні вибори. Неоднозначні пункти виключено лише з відповідних розподілів. Порівняння ТДВ «Яготинський маслозавод», ПрАТ «Тернопільський молокозавод», ПрАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» та ТДВ «Баштанський сирзавод» виявило різні домінуючі обмеження. Вони стосуються розподілу ліквідного ресурсу, строкового узгодження інвестиційного й оборотного фінансування, підтвердження грошової сталості результату та готовності до відновлення виробництва. Відповідно виокремлено адаптивно-стабілізаційну, інвестиційно-диверсифікаційну, фінансово-розворотну та реактивно-відновлювальну моделі управління. Удосконалено діагностику за профілем фінансової життєздатності, безперервності критичних бізнес-процесів, ресурсної здійсненності й управлінської спроможності. Для кожного виміру перевіряється достатність доказу. З 15 прибуткових спостережень шість мають фінансовий сигнал, два – лише пропуск грошових даних. Індикатор втрати масштабу не змінив класифікацій базового фінансового скринінгу. Переваги точності не встановлено. Профіль доповнює оцінку зв’язком сигналу з перевіркою готовності процесу. Адаптивний організаційно-економічний механізм визначає, хто і в якому режимі має реагувати на діагностичний сигнал. Відповідальний виконавець діє в межах ресурсного ліміту та перевіряє результат за зворотним зв’язком. Перехід від запобігання до стабілізації, контрольованого відновлення чи адаптивного розвитку залежить від готовності конкретного процесу. Якщо передумови погіршуються, допускається повернення до попереднього режиму. Відновлення розпочинають після підтвердження передумов, незалежно від календарної дати завершення війни. Для кожного рішення фіксують строк, джерело фінансування та умову перегляду. Кадрову готовність критичного процесу включено до організаційного компонента механізму. Матриця відображає компетентності, виконавців і підготовлену заміну, а правила вибору кадрових альтернатив передбачають участь працівників у перегляді організації роботи. Перед дозволом на операцію потрібно перевірити повноваження виконавця, його фактичну доступність і готовність. Інструментарій запропоновано як методичний: внутрішніх даних для оцінювання його фактичного ефекту на досліджених підприємствах немає. У цільовій добірці сім із 11 представників переробників і всі дев’ять респондентів нової групи ФОП повідомили про відсутність резервного виконавця для зазначеної ролі. Медіани застосовності матриці становлять відповідно 2 і 3. Ці повідомлення конкретизують потребу підготовки заміни, підтвердження навички й узгодження призначень. Їх описовий характер обмежує висновки: галузевої поширеності та ефекту впровадження не встановлено. Конкретизовано некомпенсаторне правило перевірки п’яти критичних передумов із трьома станами доказу: виконано, не виконано, не підтверджено. Перебір 243 комбінацій дав один випадок дозволу, 211 випадків блокування та 31 випадок необхідності уточнення. Це засвідчує логічну властивість правила, за якою невиконана або непідтверджена критична умова перешкоджає незворотному запуску, проте не є доказом повноти переліку реальних виробничих ризиків. Перевірено всі 32 комбінації п’яти модулів, із яких шість відповідають базовим залежностям. За бюджету 50 млн грн і ставки 15 % максимін обирає A+C+L з найгіршим NPV 30,51 млн грн, а мінімакс розриву – A+C+E+L із максимальним жалем 9,73 млн грн. Обов’язковий зв’язок L з E усуває першу альтернативу. У межах 10–25 % мінімакс дає A+C+L за ставки понад 16,16 %. Результати визначають межі умовного вибору, залежать від адитивності ефектів і не є фактичним інвестиційним планом. На частковій тринадцятитижневій моделі ліквідності порівняно фіксований та адаптивний графіки за однакової сукупної вартості заходів. За умовної затримки надходжень перенесення платежів зменшило пікову потребу у фінансуванні зі 125,89 до 98,68 млн грн. Сукупне навантаження перерозподілилося в часі без приросту прибутку. Фактичного ефекту на підприємстві модель не доводить. Застосування потребує внутрішніх платіжних даних і підтверджених кредитних лімітів. Для практичного застосування підготовлено карту загроз і критичних бізнес-процесів, паспорти показників і картку рішення. Їх доповнюють розподіл повноважень і поетапна дорожня карта відновлення. Під час оцінювання управлінських практик розмежовано документоване рішення, механізм його дії та спостережуваний результат. Запропонований шестимісячний проєкт має перевірити виконання процедур, безперервність процесів та економічні наслідки. Причинний ефект потребує окремих спостережень після впровадження. Інші підприємства можуть застосувати логіку перевірки після визначення власних кількісних порогів, ресурсів і технологічних умов. Умови проєкту фіксують перед його початком. Авторську відмінність конкретизовано через зіставлення з відомими підходами до кризового управління, організаційної стійкості та рішень за глибокої невизначеності. Не претендуючи на новизну самих фінансових коефіцієнтів, максиміну чи мінімаксу розриву, дослідження визначає порядок їх застосування до рішення щодо критичного процесу. Спочатку встановлюють необхідні передумови й достатність підтвердження, далі перевіряють залежності заходів та ресурс на потрібну дату і лише після цього порівнюють допустимі альтернативи. Авторське уточнення полягає у зв’язку профілю стану з дозволом на конкретну дію, її відповідальним виконавцем та умовою повторного розгляду. Формальна несуперечливість такого зв’язку характеризує працездатність процедури, але не встановлює її переваги за точністю прогнозу чи економічним результатом. Для використання індикаторів розмежовано одиницю спостереження, джерело відомостей, горизонт і правило інтерпретації. Річна звітність характеризує фінансовий стан юридичної особи; готовність операції потребує актуальних внутрішніх записів про виконавців, технічні умови, матеріали, повноваження й строки. За відсутності такого запису відповідна передумова залишається непідтвердженою. Чотири аналітичні профілі є узагальненням досліджених випадків і можуть змінюватися після оновлення діагностики. Повторні річні спостереження та корпоративна пов’язаність частини підприємств обмежують статистичну незалежність матеріалу. Окрему цільову добірку анкет не об’єднано з фінансовою панеллю; частоти наведено для респондентів із доступними однозначними відповідями. Умовні витрати модулів не є комерційними пропозиціями чи затвердженим кошторисом. Перед практичним вибором потрібно встановити комплектацію, строки введення, взаємозалежності й перетин ефектів. Затримка реалізації може зменшити очікувану віддачу, а відмова критичного ресурсу – зробити раніше прийнятний варіант недопустимим. Тому результат сценарного порівняння подано разом з умовами перегляду. Практичний вихід дослідження – узгоджений набір діагностичних і організаційних інструментів та вимог до їх подальшої перевірки. Наявні матеріали не засвідчують підписаного прийняття рекомендацій або виміряного ефекту впровадження; ці статуси потребують окремих документів і спостережень.; The dissertation develops foundations and practical recommendations for enterprise crisis management under martial law and during postwar recovery. It aims to connect crisis diagnosis, the selection of resourced decisions and transitions towards recovery. The study examines enterprise crisis management and the theoretical, methodological and applied foundations of this process during wartime disruption. Crisis management is defined as preparing, making, implementing and revising decisions that preserve critical functions, stabilise operations and enable recovery. Resilience, viability, economic security and business continuity are distinguished. Threats are classified by their source, exposure, internal dependencies, controllability and response time. The dairy context requires attention to perishability and the interdependence of raw material supplies, energy, refrigeration and sales. The study combines systems and process approaches with comparative and financial ratio analysis, documentary assessment, formal verification and scenario modelling. Its evidence base covers 28 observations for four enterprises in 2019–2025. A version register retains reported and comparative values, while cash data for ПрАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» for 2023–2024 are reconciled to audited statements. Missing values remain distinct from zero. Retrospective revisions are separated from information demonstrably available at the decision date. The main structured survey provides supplementary empirical evidence from 22 respondents representing 14 entities: 11 representatives of three other dairy processors, nine sole proprietors in the expanded sample and two suppliers. Reported practices, perceived tool applicability and situational choices were analysed separately by group. Multiple selections in single-choice questions remain in the raw data but are excluded from the affected distributions. Responses within each entity are treated as related observations. Comparison of ТДВ «Яготинський маслозавод», ПрАТ «Тернопільський молокозавод», ПрАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» and ТДВ «Баштанський сирзавод» identifies different dominant constraints. These concern liquidity allocation, matching the maturities of investment and working capital funding, confirming the cash sustainability of reported results and establishing production restart readiness. Accordingly, the study distinguishes adaptive stabilisation, investment diversification, financial turnaround and reactive recovery management models. The diagnostic profile covers financial viability, critical process continuity, resource feasibility and managerial capacity, with evidence sufficiency assessed separately. Of 15 profitable observations, six have a financial warning and two lack cash flow evidence only. Adding a revenue collapse indicator does not change the classifications from the basic financial screen. Superior diagnostic accuracy is therefore not established. The additional contribution links each signal to the evidence needed to assess process readiness. An adaptive organisational and economic mechanism identifies who should respond to a diagnostic signal and under which management mode. The accountable decision owner acts within a resource limit and uses feedback to assess the result. Transitions between prevention, stabilisation, controlled recovery and adaptive development depend on the readiness of the specific process. A deterioration in prerequisites permits a return to the previous mode. Recovery starts once prerequisites are confirmed, regardless of an assumed date marking the end of war. Each decision records its deadline, funding source and conditions for review. Workforce readiness forms part of the organisational component of the mechanism. The proposed matrix records required skills, primary workers, prepared substitutes and their availability, together with evidence and responsibility for confirmation. Workforce alternatives allow employees to participate in reviewing work arrangements. Additional cases test the decision logic when a worker is absent, skills are unconfirmed or substitute assignments conflict. These tools remain methodological proposals because internal workforce data are unavailable for assessing their actual effects at the studied enterprises. In the purposive sample, seven of 11 processor representatives and all nine respondents in the new sole-proprietor group reported no reserve worker for the specified role. Median perceived applicability of the matrix was 2 and 3, respectively. These reports informed the preparation of substitutes, verification of skills and scheduling checks. Their descriptive nature limits the conclusions: industry prevalence and implementation effects have not been established. The non-compensatory rule distinguishes three evidence states for each of five critical prerequisites: fulfilled, not fulfilled and unconfirmed. Of the 243 combinations examined, one permits authorisation, 211 block the decision and 31 require clarification. Under this rule, an irreversible launch cannot proceed when a critical condition has failed or remains unconfirmed. This is a logical property of the rule. Whether the prerequisites cover every operational risk requires separate evidence. Testing all 32 combinations of five modules leaves six that satisfy the baseline dependencies. At a budget of UAH 50 million and a 15% real discount rate, maximin selects A+C+L, whose worst-case NPV is UAH 30.51 million. Minimax regret favours A+C+E+L, with maximum regret of UAH 9.73 million. A requirement for L to depend on E excludes the first option. Within the 10–25% range, minimax selects A+C+L above about 16.16%. These results depend on additive benefits and describe a conditional choice. They are not an actual investment plan. A partial thirteen-week liquidity model compares fixed and adaptive payment schedules at the same aggregate cost. With receipts delayed in the simulation, rescheduling lowers peak financing needs from UAH 125.89 million to UAH 98.68 million. Funding requirements shift over time without generating additional profit. The model does not establish an observed effect at the enterprise. Practical use requires internal payment records and confirmed credit limits. Practical tools include a map of threats and critical processes, indicator specifications and a decision record. Authority is allocated within a staged recovery roadmap. Assessment separates documented decisions from their mechanisms and observed outcomes. A six-month pilot would assess procedural execution, process continuity and economic results. Causal effects need observations after implementation. Other companies can use the verification sequence once they establish thresholds, budgets and technical conditions, revising these as evidence and operating conditions change. The contribution is specified through comparison with established approaches to crisis management, organisational resilience and decisions under deep uncertainty. Financial ratios, maximin and minimax regret remain established methods. The proposed refinement concerns their use in a decision about a critical process: the decision owner first checks prerequisites and supporting evidence, then dependencies and resources available on the required date, and finally compares the admissible alternatives. A diagnostic profile is thereby connected to authorisation of a particular action, an accountable worker and a condition for review. Logical consistency demonstrates a property of the procedure; it does not establish superior predictive accuracy or an economic advantage over competing methods. Indicator specifications distinguish the unit of observation, evidence source, assessment horizon and interpretation rule. Annual financial statements describe a legal entity, whereas authorising an operation requires current internal records concerning workers, technical conditions, materials, authority and deadlines. A prerequisite remains unconfirmed when the required record is unavailable. The four management profiles summarise the cases examined and can change when the diagnosis is updated. Repeated annual observations and corporate links between some companies limit statistical independence. The separate purposive survey is not pooled with the financial panel. Frequencies describe respondents with unambiguous answers to the particular item; they do not estimate the prevalence of practices across the national dairy industry. Module costs are illustrative assumptions rather than supplier quotations or an approved budget. Practical selection requires a verified specification, commissioning schedule, technological dependencies and an assessment of overlapping benefits. A delay can reduce expected returns, while failure of a critical resource can render an earlier choice inadmissible. Scenario results are therefore reported together with conditions for revisiting the decision. The practical output comprises coordinated diagnostic and organisational tools and requirements for subsequent evaluation. The available material does not establish signed acceptance of recommendations or a measured implementation effect. Such claims require separate supporting documents and observations. Survey responses and hypothetical choices can inform adaptation and training, but cannot substitute for evidence that the procedures were carried out in an enterprise.

2026-11-05T00:00:00Z Литвинюк, Максим Васильович Lytvyniuk, M. V. http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16716 2026-11-06T09:09:07Z 2026-11-05T00:00:00Z

Название: Управління економічною рівновагою аграрного підприємства в контексті реалізації концепції сталого розвитку; Management of the Economic Equilibrium of an Agricultural Enterprise in the Context of Implementing the Concept of Sustainable Development Авторы: Литвинюк, Максим Васильович; Lytvyniuk, M. V. Аннотация: У дисертації економічну рівновагу аграрного підприємства розглянуто як практичну проблему управління за нестабільної кон’юнктури та з урахуванням вимог сталого розвитку. Потребу в такому підході засвідчують розриви між відновленням виробництва, ліквідністю, фінансовою стійкістю, безперервністю діяльності й виконанням зобов’язань сталого розвитку. Економічну рівновагу визначено як керований динамічний стан узгодженості економічних, виробничих, екологічних, соціальних та управлінських параметрів. Її відмежовано від стійкості, економічної безпеки, життєздатності й конкурентоспроможності. Мета дослідження полягає у формуванні простежуваного циклу, що поєднує діагностичний сигнал, вибір альтернативи, ресурсне забезпечення, відповідальність, контроль і коригування. Об’єктом є процес управління економічною рівновагою аграрного підприємства, предметом – засади діагностики, формування, реалізації та моніторингу рішень. Теоретичну частину побудовано на системному підході, логічному узагальненні та категоріальному розмежуванні. Розвиток аграрного сектору досліджено засобами структурно-динамічного й порівняльного аналізу. Фінансовий стан підприємств оцінено коефіцієнтним методом, відносну позицію у вибірці – таксономічною процедурою з декомпозицією відстані до еталона. Інтерпретацію перевірено за різних способів нормалізації, метрик відстані, складу індикаторів і правил урахування левериджу за від’ємного капіталу. Стратегію сталого розвитку проаналізовано за логікою «ціль – інструмент – підтверджений результат – межа доказів». Альтернативи сформовано шляхом умовного сценарного моделювання і Парето-відбору без заданих ваг. Розрахунки відтворено в табличному середовищі та перевірено програмними засобами. Інформаційна база охоплює наукові праці, офіційну статистику, галузеву аналітику, шість річних форм ТОВ СП «Нібулон» і три порівняльні фінансові набори, позначені автором назвами підприємств і відкриті матеріали ТОВ СП «Нібулон». Порівняльне оцінювання сформувало діагностичну карту фінансової складової економічної рівноваги. Основну специфікацію побудовано з відношенням зобов’язань до активів, що зберігає зміст за від’ємного власного капіталу. Перерахунок річних форм і перевірки чутливості показали залежність середніх позицій від способу нормалізації та метрики відстані. Для трьох порівняльних наборів юридичний периметр і частина часових позначень потребують первинного підтвердження, тому рейтинг має ілюстративний характер. За корпоративними матеріалами ТОВ СП «Нібулон» зіставлено цілі сталого розвитку, інструменти, показники та статуси доказовості. Невизначені знаменники й неповні базові лінії обмежують використання окремих KPI для бюджетування та винагороди. Для ТОВ СП «Нібулон» розроблено умовну сценарну модель відновлення ліквідності та структури капіталу. Вона пов’язує цільові коридори з наслідками управлінських важелів, плануванням грошових потоків, ресурсними обмеженнями, фільтром сталого розвитку та паспортом рішення. Парето-відбір вилучає доміновані варіанти, залишаючи органу управління вибір компромісу. Організаційно-економічний механізм об’єднує діагностику, планування, бюджетування, виконання, моніторинг і коригування у цикл «сигнал – рішення – ресурс – відповідальний – контроль – коригування». Рівні управління розмежовано за рішеннями й повноваженнями. Відповідальність закріплюють паспорти показників, матриця ролей, тригери, реєстр ризиків, строки реакції, ескалація та доказ виконання. Двоконтурний моніторинг підтримує коригування поточних відхилень в операційному циклі, а перегляд цілей, прийнятного ризику, фінансування й інвестиційних пріоритетів передає на стратегічний рівень. Наукова новизна полягає в удосконаленні методичного підходу управління, у якому порівняльна діагностика, керованість сталого розвитку, процедура Парето-вибору сценаріїв та тригерний моніторинг утворюють моніторинговий контур системи управління економічною рівновагою. Удосконалено порівняльне оцінювання, організаційно-економічний механізм і процедуру вибору рішень щодо управління економічною рівновагою аграрного підприємства. Розвинуто понятійний апарат, визначення пріоритетів у високоризиковому середовищі та двоконтурний моніторинг. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості підготовки внутрішнього регламенту, діагностичної карти, паспорту показників, сценарного пакету і правил реагування. Інструментарій конкретизовано на відкритих даних ТОВ СП «Нібулон» і запропоновано до адаптації на інших аграрних підприємствах. Документальне прийняття рекомендацій і фактично виміряний ефект їх використання розмежовано; результативність пілотного застосування окремо не встановлювалася.; This study develops the foundations for managing the economic equilibrium of an agricultural enterprise in a volatile environment and in accordance with sustainable development requirements. Its relevance arises from gaps between the recovery of production, liquidity, financial stability, business continuity and the fulfilment of sustainable development commitments. Economic equilibrium is defined as a managed dynamic state in which economic, production, environmental, social and governance parameters are aligned. It is distinguished from stability, economic security, viability and competitiveness. The study aims to establish a traceable management cycle that links a diagnostic signal, the choice of an alternative, resource provision, accountability, control and corrective action. The object of the study is the process of managing the economic equilibrium of an agricultural enterprise; its subject concerns the principles of diagnosis and the formulation, implementation and monitoring of managerial decisions. The theoretical framework drew on the systems approach, logical generalisation and categorical differentiation. Agricultural sector development was examined through structural-dynamic and comparative analyses. The financial condition of the enterprises was assessed using ratio analysis, while their relative positions in the sample were determined by a taxonomic procedure that decomposes the distance from the benchmark. The interpretation was tested across alternative normalisation methods, distance metrics, indicator sets and rules for accounting for leverage when equity is negative. The sustainable development strategy was analysed using the logic of “target – instrument – verified result – limits of evidence”. Alternatives were generated through conditional scenario modelling and Pareto screening without predetermined weights. The calculations were reproduced in a spreadsheet environment and verified computationally. The evidence base comprised academic publications, official statistics, industry analytics, six annual statements of NIBULON JV LLC and three comparative financial datasets identified by the author with company names and publicly available materials of NIBULON JV LLC. The comparative assessment produced a diagnostic map of the financial component of economic equilibrium. The main specification uses liabilities to assets, which remains interpretable when equity is negative. Recalculation of annual statements and sensitivity checks showed that middle ranks depend on normalisation and distance metrics. The legal reporting perimeter and some period labels of three comparative datasets require primary confirmation, so the ranking is illustrative. NIBULON’s corporate disclosures were used to compare sustainable development objectives, instruments, indicators and evidence statuses. Unclear denominators and incomplete baselines restrict the use of some KPIs for budgeting and remuneration. A conditional scenario model for restoring liquidity and the capital structure was developed for NIBULON JV LLC. It links target ranges to the effects of management levers, cash-flow planning, resource constraints, a sustainable development filter and a decision passport. Pareto screening removes dominated options while leaving the governing body to choose an acceptable compromise. The organisational and economic mechanism integrates diagnostics, planning, budgeting, implementation, monitoring and adjustment into the cycle “signal – decision – resource – accountable party – control – adjustment”. Management levels are differentiated by the decisions they make and the authority assigned to them. Accountability is formalised through indicator passports, a role matrix, triggers, a risk register, response deadlines, an escalation procedure and evidence of completion. Dual-loop monitoring supports the correction of current deviations within the operational cycle, while reviews of objectives, risk appetite, financing and investment priorities are assigned to the strategic level. The scientific novelty lies in refining a methodological approach to management in which comparative diagnostics, the capacity to manage sustainable development, Paretobased scenario selection and trigger-based monitoring form a monitoring loop within the economic equilibrium management system. The comparative assessment, the organisational and economic mechanism and the decision-selection procedure for managing the economic equilibrium of an agricultural enterprise have been improved. The conceptual framework, priority setting in a high-risk environment and dual-loop monitoring have been further developed. The practical significance of the research results lies in enabling the preparation of internal regulations, a diagnostic map, an indicator passport, a scenario package and response rules. The toolkit has been specified using publicly available data from NIBULON JV LLC and proposed for adaptation to other agricultural enterprises. Documentary acceptance of recommendations is distinguished from a measured implementation effect; no separate pilot-effect evaluation was conducted.

2026-11-05T00:00:00Z Зось-Кіор, Микола Валерійович http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16715 2026-11-04T09:28:59Z 2026-11-04T00:00:00Z

Название: Відгук офіційного опонента Зось-Кіора Миколи Валерійовича, професора кафедри менеджменту ім. І. А. Маркіної Полтавського державного аграрного університету, доктора економічних наук, професора на дисертаційну роботу Рябцева Дмитра Олександровича на тему «Механізм залучення заощаджень домогосподарств в екосистему підприємництва України», подану на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 «Економіка» з галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» Авторы: Зось-Кіор, Микола Валерійович

2026-11-04T00:00:00Z Гудзь, Тетяна Павлівна http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16714 2026-11-04T09:40:10Z 2026-11-04T00:00:00Z

Название: Повідомлення про дату, час і місце проведення публічного захисту дисертації Рябцева Дмитра Олександровича на тему «Механізм залучення заощаджень домогосподарств в екосистему підприємництва України» на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 «Економіка» Авторы: Гудзь, Тетяна Павлівна Аннотация: Офіційне повідомлення про дату, час і місце проведення публічного захисту дисертації Рябцева Дмитра Олександровича на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 «Економіка» (освітня програма № 57194). Дата та час захисту: 19 листопада 2026 року о 14:00. Місце проведення: Полтавський університет економіки і торгівлі (36014, м. Полтава, вул. Івана Банка, 3, ауд. 408). ID захисту: 17200.

2026-11-04T00:00:00Z Гудзь, Тетяна Павлівна http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16713 2026-11-04T09:29:51Z 2026-11-04T00:00:00Z

Название: Рецензія Гудзь Тетяни Павлівни, доктора економічних наук, професора, директора Навчально-наукового центру підготовки кадрів вищої кваліфікації Полтавського університету економіки і торгівлі на дисертацію Рябцева Дмитра Олександровича на тему «Механізм залучення заощаджень домогосподарств в екосистему підприємництва України», подану на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» за спеціальністю 051 «Економіка» Авторы: Гудзь, Тетяна Павлівна Аннотация: Рецензія містить оцінку актуальності теми дисертації Рябцева Дмитра Олександровича, аналіз наукових положень, висновків та рекомендацій, характеристику структури й обсягу роботи, повноти висвітлення результатів у публікаціях, а також перелік дискусійних питань і загальний позитивний висновок рецензента щодо відповідності роботи вимогам ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 «Економіка».

2026-11-04T00:00:00Z Яріш, Олена Валентинівна http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16712 2026-11-04T09:27:57Z 2026-11-04T00:00:00Z

Название: Рецензія завідувача кафедри фінансів та банківської справи Полтавського університету економіки і торгівлі, кандидата економічних наук, доцента Яріш Олени Валентинівни на дисертаційну роботу Рябцева Дмитра Олександровича «Механізм залучення заощаджень домогосподарств в екосистему підприємництва України», подану на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» за спеціальністю 051 «Економіка» Авторы: Яріш, Олена Валентинівна Аннотация: Рецензія містить оцінку актуальності теми дисертації Рябцева Дмитра Олександровича, аналіз наукових положень, висновків та рекомендацій, характеристику структури й обсягу роботи, повноти висвітлення результатів у публікаціях, а також перелік дискусійних питань і загальний позитивний висновок рецензента щодо відповідності роботи вимогам ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 «Економіка».

2026-11-04T00:00:00Z Коваленко, Вікторія Володимирівна http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16711 2026-11-04T09:28:24Z 2026-11-04T00:00:00Z

Название: Відгук офіційного опонента Коваленко Вікторії Володимирівни, професора кафедри банківської справи Одеського національного економічного університету, доктора економічних наук, професора на дисертаційну роботу Рябцева Дмитра Олександровича на тему «Механізм залучення заощаджень домогосподарств в екосистему підприємництва України», подану на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 «Економіка» з галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» з накладеним КЕП Авторы: Коваленко, Вікторія Володимирівна

2026-11-04T00:00:00Z Крилова, Ірина Пастух, Катерина Krylova, Irina Pastukh, Kateryna http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16709 2026-10-30T13:12:19Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Програма навчальної дисципліни «Стратегічне управління та планування»; Syllabus for the Course "Strategic Management and Planning" Авторы: Крилова, Ірина; Пастух, Катерина; Krylova, Irina; Pastukh, Kateryna Аннотация: Предметом навчальної дисципліни «Стратегічне управління та планування» є теоретичні засади і практичний досвід здійснення стратегічного управління і планування на вищому, центральному, регіональному, місцевому та організаційному рівнях. Метою навчальної дисципліни «Стратегічне управління та планування» є забезпечення формування цілісної системи загальних, спеціальних (фахових, предметних) компетентностей здобувачів вищої освіти через отримання спеціалізованих концептуальних знань щодо теоретичних засад, методів і технологій стратегічного управління та планування, а також вироблення базових умінь і навичок щодо розроблення й реалізації документів стратегічного планування, визначених законодавством, оцінювання результативності реалізації стратегій розвитку громад і територій та забезпечення їх моніторингу, коригування в умовах соціально-економічних змін.

2026-01-01T00:00:00Z Сарапин, Віта Пастух, Катерина Sarapyn, Vita Pastukh, Kateryna http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16708 2026-10-30T13:09:50Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Програма навчальної дисципліни «Комунікації в публічному адмініструванні»; Syllabus for the Course "Communications in Public Administration" Авторы: Сарапин, Віта; Пастух, Катерина; Sarapyn, Vita; Pastukh, Kateryna Аннотация: Предметом навчальної дисципліни «Комунікації в публічному адмініструванні» є теоретичні засади комунікацій, комунікативного процесу у публічному адмініструванні, практичний досвід застосування комунікативних механізмів у процесі управлінської діяльності, здійснення державної інформаційної політики, комунікативної діяльності органів публічної влади, використання комунікаційних технологій. Метою навчальної дисципліни «Комунікації в публічному адмініструванні» є забезпечення формування цілісної системи загальних, спеціальних (фахових, предметних) компетентностей здобувачів вищої освіти через отримання спеціалізованих концептуальних знань щодо теоретичних засад комунікацій, їх видів, форм, рівнів, методів і засобів, здійснення державної інформаційної політики, застосування комунікативних механізмів у процесі управлінської діяльності, а також вироблення базових умінь і навичок упровадження комунікативної діяльності органів публічної влади з використанням комунікаційних технологій.

2026-01-01T00:00:00Z Пастух, Катерина Pastukh, Kateryna http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16707 2026-10-30T13:04:00Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Програма навчальної дисципліни «Електронне урядування та інформаційні технології»; Syllabus for the course "E-Governance and Information Technologies" Авторы: Пастух, Катерина; Pastukh, Kateryna Аннотация: Предметом навчальної дисципліни «Електронне урядування та інформаційні технології» є теоретичні засади електронного урядування, концептуальні основи електронної демократії та практичний досвід публічного управління розвитком електронного урядування, інформаційної безпеки в електронному урядуванні, використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Метою навчальної дисципліни «Електронне урядування та інформаційні технології» є забезпечення формування цілісної системи загальних, спеціальних (фахових, предметних) компетентностей здобувачів вищої освіти через отримання спеціалізованих концептуальних знань щодо електронної демократії, теоретичних засад електронного урядування, його методів і технологій, публічного управління розвитком електронного урядування, а також вироблення базових умінь і навичок упровадження електронного урядування з використанням інформаційних і комунікаційних технологій.

2026-01-01T00:00:00Z Гаркуша, Яна Сергіївна http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16706 2026-10-26T08:41:11Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Секторні особливості та стратегічні перспективи розвитку зовнішньої торгівлі України з ЄС Авторы: Гаркуша, Яна Сергіївна Аннотация: У роботі проаналізовано стан, секторні особливості та стратегічні перспективи зовнішньоторговельної взаємодії України з Європейським Союзом в умовах воєнного стану. Висвітлено динаміку товарообігу після запровадження Угоди про Поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (DCFTA) і тимчасових автономних торговельних заходів ЄС. Здійснено секторний SWOT-аналіз ключових галузей економіки (сільського господарства, металургії, машинобудування, ІТ-послуг, енергетики та хімічної промисловості), що дозволило визначити їхні сильні сторони, стримуючі чинники, можливості та ризики. Обґрунтовано стратегічні напрями розвитку зовнішньої торгівлі, серед яких: диверсифікація експорту, перехід від сировинної моделі до високої доданої вартості, інтеграція у європейські виробничі ланцюги та адаптація до екологічних і цифрових стандартів ЄС.

2026-01-01T00:00:00Z Chaika, Inna P. Kononenko, Olena А. Чайка, Інна Петрівна Кононенко, Олена Анатоліївна http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16705 2026-10-15T21:28:04Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Formation and Assessment of the Efficiency of University Clusters in the Context of Regional Development; Формування та оцінка ефективності університетських кластерів у контексті регіонального розвитку Авторы: Chaika, Inna P.; Kononenko, Olena А.; Чайка, Інна Петрівна; Кононенко, Олена Анатоліївна Аннотация: This article summarizes the results of the scientific discussion on the role and mechanisms of forming university multi-center clusters as a tool for regional development and implementation of the «third mission» of universities. The main aim of the research is to develop theoretical foundations and methodological approaches to the formation and assessment of the efficiency of such clusters, taking into account international experience and the specifics of the Ukrainian context. The systematization of literary sources and approaches to solving the problem of interaction of universities with the external environment testified to the growing attention of scientists to cluster initiatives as an efficient mechanism of combining education, science and practice to promote the socioeconomic development of territories.; У статті узагальнено результати наукової дискусії щодо ролі та механізмів формування університетських багатоцентрових кластерів як інструменту регіонального розвитку та реалізації «третьої місії» університетів. Основною метою дослідження є розробка теоретичних засад і методологічних підходів до формування та оцінки ефективності таких кластерів з урахуванням міжнародного досвіду та специфіки українського контексту. Систематизація літературних джерел і підходів до вирішення проблеми взаємодії університетів із зовнішнім середовищем засвідчила зростаючу увагу науковців до кластерних ініціатив та ефективного механізму поєднання освіти, науки та практики для сприяння соціально-економічного розвитку територій. Актуальність вирішення цієї наукової проблеми полягає в необхідності посилення ролі українських університетів у регіональному розвитку, стимулювання інноваційної діяльності та підвищення конкурентоспроможності місцевих економік в умовах глобальних викликів і трансформацій. Авторський внесок у вирішення досліджуваної наукової проблеми полягає у визначенні фундаментальних принципів формування багатоцентрового університетського кластера, розробці концептуальної моделі його функціонування на основі успішного досвіду промислово-університетського кластера Ruhrvalley38 (Німеччина) та пропозиції методології оцінки ефективності таких кластерів з урахуванням специфіки суспільно значущих проєктів. Дослідження формування та оцінки ефективності багатоцентрових університетських кластерів у статті викладено в такій логічній послідовності: обґрунтовано актуальність дослідження та визначено його мету; проведено огляд літератури щодо концепції «третьої місії» університетів та досвіду кластерних ініціатив; сформульовано фундаментальні принципи формування інституційного підґрунтя багатоцентрового університетського кластера; проаналізовано проєктний підхід і формати взаємодії університетсько-промислового кластера Ruhrvalley38 з метою виявлення можливостей його адаптації до українських умов; запропоновано концептуальну схему кооперації в межах багатоцентрового університетського кластера; розроблено методологію оцінки ефективності багатоцентрового університетського кластера на прикладі суспільно значущого освітнього проєкту «Університет третього віку» із застосуванням кваліметричного підходу. Методологічний інструментарій, використаний у цьому дослідженні, включає методи систематизації та узагальнення наукової літератури, порівняльного аналізу, моделювання, експертних опитувань і кваліметричного оцінювання. Об’єктом дослідження є процес формування та функціонування багатоцентрових університетських кластерів, а також оцінка їхньої ефективності на прикладі конкретного суспільно значущого проєкту. Ці кластери слугують ключовими елементами в реалізації «третьої місії» університетів та сприяють їхній інтеграції із зовнішнім середовищем. Запропонована концептуальна схема кооперації в багатоцентровому університетському кластері передбачає встановлення тісної взаємодії між дослідницьким і виробничим циклами, а також створення постійно діючого проєктного офісу для координації інноваційної діяльності. Дослідження емпірично підтверджує можливість використання кваліметричного підходу для оцінки ефективності суспільно значущих проєктів, що реалізуються в межах університетських кластерів, на прикладі діючого проєкту. Результати експертного оцінювання підтвердили практичну цінність запропонованої методології. Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці теоретичних засад формування багатоцентрових університетських кластерів на основі інтеграції принципів синергії, соціальної орієнтованості та холістичного маркетингу. Вперше запропоновано концептуальну модель кооперації між учасниками кластера, а також методологію оцінки ефективності їхньої діяльності із застосуванням кваліметричного підходу, адаптованого для оцінювання суспільно значущих освітніх проєктів. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання розроблених теоретичних положень і методологічних підходів для формування та оцінки ефективності університетських багатоцентрових кластерів в Україні, що сприятиме активізації інноваційної діяльності, розвитку регіонів та підвищенню якості освіти. Запропонована методологія оцінки ефективності може бути застосована для моніторингу та вдосконалення діяльності існуючих і майбутніх університетських кластерних ініціатив.

2026-01-01T00:00:00Z Хрупало, Владислава Khrupalo, Vladyslava http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16704 2026-10-16T10:45:45Z 2026-04-23T00:00:00Z

Название: Gender Inequality In International Diplomacy: Structural Barriers, Progress And Policy Recommendations; Гендерна нерівність у міжнародній дипломатії: структурні бар’єри, прогрес і рекомендації щодо політики Авторы: Хрупало, Владислава; Khrupalo, Vladyslava Аннотация: In today’s interconnected world, international diplomacy plays a crucial role in solving global problems such as peace aThis gender imbalance not only limits different perspectives and experiences in diplomatic discussions but also weakens the overall effectiveness of global decision-making, which is why addressing gender inequality in diplomacy has become an important issue for both researchers and policymakers.nd security, climate change and human rights.; У сучасному взаємопов’язаному світі міжнародна дипломатія відіграє вирішальну роль у вирішенні глобальних проблем, таких як мир і безпека, зміна клімату та права людини. Цей гендерний дисбаланс не лише обмежує різноманітність поглядів і досвіду в дипломатичних дискусіях, а й послаблює загальну ефективність прийняття рішень на глобальному рівні; саме тому подолання гендерної нерівності в дипломатії стало важливим питанням як для дослідників, так і для тих, хто формує політику.

2026-04-23T00:00:00Z